Міжбю­джетними програмами.

За функціональними ознаками видатки Державного бю­джету України поділяються на такі групи:

1) загальнодержавні функції;

2)оборона;

3) громадський порядок, безпека та судова влада;

4) економічна діяльність;

5) охорона навколишнього природного середовища;

6) житлово-комунальне господарство;

7) охорона здоров'я;

8) духовний та фізичний розвиток;

9) освіта;

10) соціальний захист та соціальне забезпечення.

Розмежування видатків за економічними ознаками здій­снюється, з позицій впливу державних видатків на рух сукуп­ного продукту та процес розширеного відтворення, і базується на визначенні поточних і капітальних видатків та кредитуван­ня за вирахуванням погашення. їх склад визначається Кабіне­том Міністрів України.

Поточні видатки — це видатки бю­джету на утримання мережі підприємств, установ і організацій, яка діє на початок бюджетного року та набуває чинності в певному році, а також на фінансування заходів щодо соціаль­ного захисту населення та ін.

Капітальні видатки (видатки розвитку) — це видатки на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокре­ма фінансування капітальних вкладень виробничого і невироб­ничого призначення, фінансування структурної перебудови національної економіки, субсидії, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Кредитування включає операції, пов'язані з наданням ко­штів із бюджету на умовах повернення, платності та строковості. На основі кредитування з'являються зобов'язання перед бюджетом, які передбачають повернення одержаних коштів до бюджету. Поділ видатків за економічною класифікацією дає змогу оцінити спрямованість бюджету, зокрема щодо викорис­тання коштів на утримання бюджетних установ, загальне бу­дівництво, інноваційний розвиток та обслуговування держав­ного боргу.

Водночас видатки державного бюджету розподіляються між головними розпорядниками бюджетних коштів та розпоряд­никами коштів нижчого рівня. Розпорядники бюджетних ко­штів — це бюджетні установи в особі їх керівників, уповнова­жені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків із бюджету. Головним роз­порядником бюджетних коштів є бюджетна установа в особі її керівника, якій встановлюються бюджетні призначення, — повноваження, що мають кількісні та часові обмеження і да­ють змогу надавати бюджетні асигнування.

Програмна класифікація видатків бюджету використову­ється в тому разі, коли бюджет формується за програмно-цільовим методом. Цей метод дає змогу оцінити та обрахувати ефективність витрачання бюджетних ресурсів, переносячи ак­цент із контролю за виконанням зобов'язань на забезпечення ефективності й досягнення конкретних результатів розпоряд­никами бюджетних коштів.

У державному бюджеті передбачається резервний фонд бю­джету в розмірі до одного відсотка обсягу видатків загального фонду державного бюджету для фінансування непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні бюджету. Порядок використання коштів із резервного фонду державного бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.