Роль і місце бюджету у фінансово-кредитному механізмі

 

Бюджет займає одне з провідних місць в системі державного регулювання розвитку кожної країни.

Фінансово-кредитний механізм є сукупністю фінансових методів впливу на соціально-економічний розвиток країни. Він складається з двох підсистем:

1) фінансове забезпечення;

2) фінансове регулювання.

Фінансове забезпечення здійснюється у таких чотирьох формах:

1. Самофінансування – покриття витрат за рахунок власних коштів. Це вихідна форма.

2. Кредитування - покриття витрат за рахунок позичених коштів. Це регулююча форма.

3. Акціонерний капітал - форма колективного капіталу, яка дає змогу концентрувати великі ресурси.

4.Бюджетні асигнування - форма державного фінансового забезпечення. З одного боку, вона є підпорядкованою, тобто використовується тоді, коли не вистачає інших джерел або їх важко сформувати (це насамперед непривабливі для приватного бізнесу сфери діяльності). З іншого боку, ці асигнування можуть виконувати регулюючу роль при порушенні рівноваги цін, наприклад субсидії виробникам с/г продукції.

Фінансове регулювання пов’язане з податковою системою і регулюючою функцією податків та з бюджетним субсидіюванням.

Сучасна економічна думка пропонує багато концепцій бюджетного дефіциту, за допомогою яких визначається ефективність фіскальної політики та її вплив на економічну систему.

Найважливіші з них такі:

Загальний дефіцит – називається також фактичним, або касовим утворюється державними витратами, які перевищують ДД та субсидії;

Зовнішній дефіцит – дорівнює зовнішнім видаткам держави, за винятком держаних надходжень від зовнішніх джерел;

Внутрішній дефіцит – це загальний дефіцит за мінусом зовнішнього дефіциту;

Операційний дефіцит - визначається як загальний дефіцит, за винятком інфляційної частки відсоткових платежів;

Первинний дефіцит – різниця між величиною загального дефіциту і сумою всіх відсоткових платежів;

Поточний – утворюється поточними державними доходами за винятком поточних видатків.