Причини, особливості світової економічної кризи 1929-1933 рр. та її вплив на соціально-політичні процеси в світі в 30-ті роки.

Процес стабілізації економік провідних індустріальних держав світу 20-х років перервала грандіозна економічна криза, що розпочалася восени 1929 р. й тривала до весни 1933 р.

Ця найбільша в сучасній історії криза перевиробництва охопила всі галузі економіки індустріальних держав. За обсягом виробництва промисловість США відкотилася до рівня 1908 року, а Німеччини й Великої Британії ще далі — до рівня 1896 року.

У чому ж полягали причини особливої глибини та тривалості кризи?

Значною мірою тяжкість кризи пояснювалася підсумками світової війни та діями держав-перемож-ниць. Господарські зв'язки, що існували сторіччями, було порушено. Війна перетворила СІЛА на світового кредитора. Вся світова економіка почала залежати від добробуту американської економіки, але саме вона й виявилася ненадійною. Американська промисловість, що зростала у 20-ті роки, немов на дріжджах, перейшла на технології масового виробництва, грунтовані на використанні конвеєрних засобів, але споживання, проте, не стало масовим. Зарплата ледь зросла, а прибутки корпорацій потроїлися. Багаті стали ще багатшими, але вони не замінили масового споживача. Вкрай нестійкою виявилася й фінансова система США. На Нью-Йоркській фондовій біржі —

найбільшій у світі — запанувала у 20-ті роки небачена лихоманка: підвищення курсу акцій протягом декількох років привабило на ринок цінних паперів величезні капітали, в тому числі й у вигляді банківських кредитів. Всі прагнули купити акції лише для того, щоб потім їх продати. Коли ж спекулятивний бум доеяг своєї межі, почалося обвальне падіння курсів. 24 жовтня 1929 р., коли у США розпочалася нечувана біржова паніка, на Нью-Йоркській біржі було продано 12,8 млн акцій, тобто у 1,5 рази більше, ніж будь-коли, раніше. Через кілька днів, 29 жовтня 1929 р., було досягнуто нового піку спекулятивного ажіотажу, коли з рук у руки перейшло 16,4 млн акцій. Курс цінних паперів на Нью-Йоркській біржі стрімко пішов униз. Падіння курсу акцій тривало майже безупинно більше трьох років.

Біржовий крах 1929 р. був лише одним з перших зовнішніх проявів найглибших кризових процесів.

Таким чином, головні причини кризи перевиробництва: 1) надзвичайно високий ступінь монополізації (надмонополізація) капіталів і виробництва; 2) ліквідація державного регулювання, що створилося в роки війни; 3) невідповідність темпів виробництва товарів зростанню зарплати, що спричинило низьку купівельну спроможність людей; 4) вузькість внутрішнього ринку.

Криза, що охопила всі промислово розвинеш країни, майже всі галузі економіки, тривала чотири роки.