З КУРСУПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З КУРСУ «ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ»
Умань – 2012 МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З КУРСУ «ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ»
для студентів-економістів усіх форм навчання Затверджено на засідання кафедри економічної теорії Протокол № від 2012 р.
Умань – 2012
Плани семінарських занять та завдання для самостійної роботи з курсу «Історія економіки та економічної думки» для студентів-економістів усіх форм навчання / Укл.: Фицик Л. А. – Умань,2012. – с.
Укладач: Л. А. Фицик, к.і.н., доц.
Відповідальна за випуск завідувач кафедри економічної теорії В. С. Костюк, канд. екон. наук, доц.
ПЕРЕДМОВА
У системі економічних наук важливе місце посідають історико-економічні дослідження, роль яких невпинно зростає. Це обумовлено низкою причин, з-поміж яких варто назвати такі. По-перше, перехід суспільних наук до нової загальнонаукової парадигми та використання принципів системно-синергетичного підходу в аналізі економічних процесів та явищ різко актуалізує знання про їх становлення і розвиток. Наукове пізнання економічної системи стає неможливим без дослідження їх генезису. По-друге, свідома організація суспільства і його економічної сфери обумовлює необхідність пізнання й урахування історичного досвіду господарської діяльності людей. У ньому викристалізовуються найбільш життєздатні та ефективні форми господарювання, що пройшли суспільний відбір і забезпечили пристосування до змін у зовнішніх умовах життя суспільств. Тому історичний досвід стає важливою передумовою свідомого вибору варіантів рішень та дій, джерелом для практичних перетворень. По-третє, у змісті економічної освіти відбуваються суттєві зміни, пов’язані з її фундаменталізацією та формуванням загальноекономічних та професійних компетенцій. Перебудова освітньої діяльності на компетентісних засадах потребує вироблення у студентів таких якостей, як здатність системно аналізувати історичний розвиток господарської сфери суспільства, розуміти об’єктивність історичних змін, розрізняти видатні та провальні господарські рішення, реформи та революційні перетворення тощо. Інтегрована дисципліна «Історія економіки та економічної думки», що читається для студентів другого курсу всіх економічних спеціальностей, виникла на базі синтезу найбільш вагомих положень таких навчальних курсів, як «Економічна історія» та «Історія економічних учень». Нагромаджені ними наукові знання про історичний розвиток господарської сфери суспільства в новій дисципліні розглядаються з позицій власного предмета та методів аналізу. Предмет курсу: розвиток історичних форм господарських одиниць, способів їх взаємодії та відображення цих характеристик господарської системи в економічній думці. Мета курсу - - формування у студентів стійкого уявлення та творчого осмислення процесів зародження та еволюції господарства та економічної думки, її різноманітних напрямків і течій.
Головними завданнями курсу є: - виховання ринкового економічного мислення; - оволодіння основними економічними категоріями, принципами і законами в історичному аспекті їх розвитку, систематизація економічних знань; - ознайомлення з альтернативними методами економічного регулювання та принципами економічної політики в їх еволюції; - забезпечення фундаментальної економічної підготовки фахівців з урахуванням передових здобутків історико-економічних дисциплін; - формування у студентів принципів сучасного економічного мислення; - поглиблення знань з економічної теорії; - оволодіння методами історико-економічного аналізу процесів і явищ економічного життя суспільства.
Методологічні засади дисципліни ґрунтуються на використанні положень цивілізаційної парадигми суспільного розвитку, принципів системно-синергетичного аналізу економічних процесів, а також спеціальних методів економічної науки. Після вивчення курсу «Історія економіки та економічної думки» студент повинен знати: - основні історичні факти та суспільно-економічні процеси, що характеризують генезис та розвиток господарств країн європейської цивілізації; - головні напрями і школи економічної думки, де знайшли відображення процеси господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації; - періодизацію економічної історії та історії економічної думки; - історію розвитку економічних інститутів сучасного господарства; - наукові здобутки провідних представників економічної думки; - основні закономірності виникнення і розвитку економіки та економічних уявлень, їхню залежність від конкретно-історичних ситуацій; - економічні концепції основних шкіл і напрямків економічної думки; - досягнення видатних вчених – економістів і їхній внесок у розвиток економічної науки; А також уміти: - оцінити економічні ідеї і погляди в залежності від їхньої приналежності до тих чи інших шкіл чи напрямків; - розпізнавати різні економічні школи, течії і напрями, типи і форми господарювання; - аналізувати економічні ситуації з позицій різних наукових концепцій; - користуватися категоріально-понятійним апаратом, запропонованим різними школами; - простежувати взаємозв’язок дій у сфері економічної політики з теоретичними концепціями минулого і сьогодення; - пояснити взаємозв’язок між економічними фактами, економічною теорією, економічною історією та історією економічної думки. - аналізувати економічний розвиток у тісній взаємодії з політичними, соціальними, культурними та іншими чинниками; - систематизувати, критично осмислювати та використовувати набуті історико-економічні знання для аналізу сучасної економіки; - користуватися категоріально-понятійним апаратом, запропонованим різними школами; - простежувати взаємозв’язок дій у сфері економічної політики з теоретичними концепціями минулого і сьогодення; - пояснити взаємозв’язок між економічними фактами, економічною теорією, економічною історією та історією економічної думки. Логіка і структура дисципліни «Історія економіки та економічної думки» та передбачені цією програмою методи її вивчення дають можливість студентам засвоїти необхідний обсяг науково-теоретичних знань, що обумовить можливість цілісного сприйняття процесу функціонування сучасної економіки на національному і загальносвітовому рівнях. Як підсумок роботи на семінарських заняттях студенти повинні отримати оцінку їх роботи в аудиторії (від 0 до 30 балів). Крім цього, протягом семестру проводяться модульні контрольні роботи, колоквіум, творчі завдання, які оцінюються від 0 до 10 балів кожна. У методичних матеріалах до кожної з тем пропонуються тести, запитання для самостійного вивчення, підготовка та перевірка засвоєння яких може здійснюватися у різних формах: - як реферативні завдання, тематику яких подано у даних методичних матеріалах; - як підготовка творчого завдання, яку запропонує викладач. Ці види робіт є вибірковими і в загальній сумі можуть дати від 0 до 10 балів кожна. Студент може отримати від 0 до 70 балів, які враховуються у підсумковій оцінці за результатами іспиту.
1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ ТА РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ
|
