Змістовий модуль 1. Вступ. Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія
Українська мова – мова українського народу, української нації. Походження української мови, її зв'язки з іншими слов'янськими мовами. Сучасна українська мова – закономірний етап історичного розвитку української мови. Хронологічні межі поняття «сучасна українська мова». Різновиди сучасної української мови: просторіччя, жаргон, діалекти і літературна мова. Діалекти української мови, їх основні фонетичні, морфологічні та лексичні ознаки. Літературна мова – нормалізована й кодифікована форма існування української мови. Мовна норма, її особливості. Види літературних норм. Усна і писемна форма сучасної української мови. Функціонально-комунікативні різновиди української літературної мови. Типологічні особливості сучасної української мови як мови синтетично-аналітичного типу. Соціальні функції української мови. Сучасна українська літературна мова – державна мова України, мова міжнаціонального спілкування народів України. Українська мова як предмет наукового вивчення та навчальна дисципліна. Основний зміст, обсяг і завдання курсу. Фонетика як наука про звукову сторону мови. Предмет і завдання фонетики. Фонетичне членування потоку мовлення: фраза, такт, фонетичне слово, склад, звук. Звук як одиниця фонетики. Аспекти вивчення мовних звуків: акустичний, фізіолого-артикуляційний, лінгвістичний. Артикуляційна класифікація звуків української мови. Голосні та приголосні звуки. Класифікація голосних звуків за рядом (переднього і заднього ряду) і за ступенем підняття язика (низького, середнього і високого піднесення); за наявністю чи відсутністю лабіалізації (огублені й неогублені). Класифікація приголосних звуків за участю голосу й шуму (шумні та сонорні); за місцем творення (губні, язикові, глоткові); за способом творення (зімкнені, щілинні, зімкнено-прохідні, африкати); за наявністю чи відсутністю палаталізації (м'які і тверді, напівпом’якшені). Зміни звуків у потоці мовлення. Поняття про чергування звуків, види чергувань (фонетичні, історичні). Зміни голосних. Зміни приголосних: асиміляція, дисиміляція, спрощення. Фонетична транскрипція, її принципи. Фонетичний аналіз слова. Склад як одиниця фонетики. Основні теорії складу (сонорна, експіраторна, м'язового напруження). Типи складів: прикриті та неприкриті; відкриті та закриті. Закономірності виділення складів в українській мові. Наголос як одиниця фонетики. Словесний наголос, його особливості та функції. Енклітики і проклітики. Логічний наголос. Поняття про фонему. Фонема і звук. Основні функції фонеми. Головний вияв фонеми, позиційні та комбінаторні варіанти фонем. Система фонем української мови. Фонологічна транскрипція, її принципи. Орфоепія як розділ мовознавства, що вивчає систему норм літературної вимови. Орфоепічні норми, їхнє значення. Причини порушення орфоепічних норм. Орфоепічні варіанти, їхнє місце в літературній вимові. Норми вимови і голосних звуків. Норми вимови приголосних. Вимова звукосполучень приголосних. Графіка. Графічні засоби української мови: букви і небуквені засоби (апостроф, знак наголосу, пунктуаційні знаки). Склад сучасного українського алфавіту. Значення букв. Орфографія. Основні поняття орфографії: орфограма, орфографічне правило, орфографічна норма, принципи правопису. Принципи української орфографії: фонетичний, фонематичний (морфологічний), традиційний, диференційний. Позначення м’якості на письмі, вживання м’якого знака. Вживання апострофа. Вимова і правопис префіксів. Правопис суфіксів. Принципи вживання великої літери. Правопис складних слів. Правопис запозичених слів. Основні зміни в українській графіці й орфографії у XX ст. Упорядкування правопису в 1990 і 1993 роках. Питання про необхідність нової реформи української орфографії.
|
