При терміні угоди 90 днів
ФМ (премія) = (200 - 15t„. x 1880 = 870 гр. од. за дол. США ГГКФ = 1880 + 870 = 2750 гр. од. за дол. США. При терміні угоди 180 днів 180 ФМ (премія) = (200 - 15Ї^ 1880 = 1739 гр. од. за дол. США ПКФ = 1880 + 1739 = 3619 гр. од. за дол. США. Прибутковість форвардних операцій можна оцінити у вигляді еквівалентної річної ставки відсотків. При цьому відношення прибутку від форвардної операції до вкладеної суми вважається рівним відношенню форвардної маржі до форвардного курсу. Використовуючи формулу для ефективної річної ставки простих відсотків при тривалості процентного року 360 днів, одержуємо: Приклад 6.8. Визначити прибутковість форвардної операції для умов прикладів 6.5 і 6.7. Розв'язання. Для терміну угоди 90 днів при використанні теоретичного форвардного курсу (приклад 6.5) прибутковість операції буде дорівнювати: В Україні у зв'язку з низькою насиченістю ринку інформацією про поточні валютні курси, а також поточні процентні ставки на міжбанківські гривнєві депозити процес розрахунку форвардних пунктів проводиться дилерами самостійно, і отримані значення можуть суттєво відрізнятись у різних банках. Для простоти запам'ятовування знаходження форвардного курсу дилери використовують наступне правило "східців": Якщо форвардні пункти ростуть зліва направо (котиров- ка bid менше котировки offer), то для знаходження курсу-аутрайт Для дати валютування, віддаленішої, ніж спот, форвардні пункти Додаються до курсу спот: Якщо форвардні пункти зменшуються зліва направо (сторона bid більше сторони offer), то для знаходження курсу аутрайт Для дати валютування, віддаленішої, ніж спот, форвардні пункти вираховуються з курсу спот: Ходаківська В. II., Бсляєв В. В Іноді можна зустріти котировку форвардних пунктів у вигляді - 4/ + 4, що означає "навколо паритету" (round par.). Це відбувається, якщо процентні ставки для двох валют на даний період рівні, а також фактично рівні форвардний і спої курси. Форвардний курс у даному випадку становитиме: Перераховані вище правила розрахунку курсу аутрайт діють дтя форвардних строків (термінів більших, ніж спої). Для угод з датою валютування "завтра" або навіть "сьогодні", які ближчі, ніж дата спот, застосовуються зворотні правила розрахунку курсу аутрайт. Якщо форвардні пункти зростають зліва направо, то для знаходження курсу аутрайт для дати валютування раніше, ніж спот, форвадні пункти міняються місцями і вираховуються з курсу спот. Якщо форвардні пункти зменшуються зліва направо (сторона bid більше сторони offer), то для знаходження курсу аутрайт до споту форвардні пункти міняються місцями та додаються до курсу спот. Для розрахунку форвардних крос-курсів застосовуються ті ж правила, що і для знаходження крос-курсів спот, тобто необхідно перемножити або розділити доларові форвардні курси валют. В операціях опціон клієнт сплачує банку невелику премію та одержує право купити валюту в будь-який день встановленого угодою періоду за зафіксованим при укладенні угоди курсом або відмовитися від купівлі-продажу, якщо виконання угоди за визначеним курсом у даному інтервалі часу виявиться для нього більш невигідним, ніж втрата коштів на премію. При сприятливому курсі виконання угоди дозволяє не тільки компенсувати витрати на премію, а й одержати певний прибуток. Крім американського варіанта опціону, зміст якого вн-кладений вище, існує ще й європейський, який відрізняється тим, що операція купівлі-продажу може відбуватися не тільки в межах визначеного інтервалу часу, а у заздалегідь установлений день. Своп (англ. swop - міняти, на жаргоні валютного ринку угода "купи-продай") є валютною операцією, що поєднує купівлю валюти на умовах спот у замін на національну з наступними викупами. Операція свот здійснюється з метою придбання валюти, нс- Рииок фінансових послуг: глорія і практики обхідної для міжнародних розрахунків, підтримки певних залишків на поточних рахунках, диверсифікації валюїних резервів, тобто перевід резервів з однієї валюти в іншу. Валютний своп це комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакову суму з різними датами валютування. Щодо свопу, то дата виконання найближчої угоди називається датою валютування, а дата виконання більш віддаленої за терміном зворотної угоди датою завершення свопу. Свопи, як правило, укладаються на термін до 1 року. Я-кщо найближча конверсійна угода є купівлею валюти (базової, як правило), а більш віддалена - продажем валюти, такий своп називається "купив/продав", а якщо навпаки, то "продав/купив". Суть валютної операції своп полягає в обміні між двома банками на визначений час двох валют з поверненням один одному в кінці угоди початкових валют. Операція своп е різновидом репорту або депорту, тобто комбінацією готівкового продажу і термінової купівлі валюти або навпаки. Репорт (франц. report) е терміновою угодою, при якій власник цінних паперів або валюти продає їх банку (на біржі) із зобов'язанням наступного викупу через певний строк за новою, більш вищою ціною (курсом). Різниця між продажною і покупною ціною складає фактичну плату за кредит. Ця різниця також називається репорт. Процентний дохід від укладення капіталу в домовленість репо визначається за формулою: Звичайно, забезпеченням операції репорту є державні цінні папери, серед яких найбільш привабливими е державні короткострокові облігації. І Ход;ікіііськ;і В.11., Ьслясв В.В Депорт (франц. deport) є терміновою угодою, протилежною репорту. Депорт укладається (як правило, на біржі) у розра-хунку на зниження курсу цінних паперів (валюти) з метою отриманая прибутку у виг ляді курсової різниці. 6.3. Визначення ефективності операцій,пов'язаних з конвертованістю валют Складовою світової валютної системи є національна ва-лютна системи. Вона є формою організації економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахун-ки, утворюються та використовуються валютні кошти країни. Структурнимн елемснтами національної валютної СИСТС-Mи є: національна валюта -грошова одиниця держави; ва лютний паритет як основа валютного курсу; режим курсу національної валюти: конвертованість валюти; організація валютного ринку; національні органи, то обслуговують та регулюють валюті відносини країни: умови обміну національної валюти на золото та інші валют. Одним із найважливіших елементів національної валютної системи є категорія ринкової економіки - конвертованість на-ціональної грошової одиниці. Існує тісна залежність: без конверто-ваності валюти немає розвиненого ринку, без останнього не може бути повністю конвертованої валюти. Умовою конвертованості є створення елементів власне конвертованості: реального курсу валюти; валютної о ринку; свободи експортно-імпортних валютних операцій та використання в них національної валюти. Чим більше валютних обмежень використовусться в країні, тим менше конвертованою є її валюта. Відсутність валю і-цих обмежень означає вільну коцвертованість ва.люти. Конвертованість валюти може бути повною лише тоді, коли вона охоплює всі види зовнішньоекономічних операцій та поширюється на всіх юридичних га фізичних осіб-власників валюти. Вихід з цьо- Я ринок фі плисових послуг, 'гсирія і іірнкгпк;: го становища можна знайти на шляху поступового скасування валютних обмежень, переходу на ринкові відносини іа забезпечення високої збалансованості економіки. Повна конвергованісгь може бупі досягну і а на основі орієнтованої на експорт структурної перебудови економіки країни, підвищення її коцкурентоспроможності. Але такий рівень зрілості сам з'явитися не може. Він досягається шляхом розробки та здійснення цілеспрямованої програми, яка забезпечить органічне включення економіки країни до системи світового госпо-дарства. Тому говорити, наприклад, про негайну повну коцвертованість гривні, звичайно, передчасно. Мова може йти про введення часткової її конвертованості, що сприяємо стимулюванню притоку іноземного капіталу, розбудові економіки України, її поступовому входженню до світової о економічного товариства. На основі поточних курсів валют, а також їхніх прогнозних значень можна оцінювати прибутковість і доцільність фінансових операцій з конвертованості валют. Припустимо, що вкладник вирішує, в якій валюті краще розмістити свої засоби на депозит. Якщо річна ставка відсотків за депозитами у валюті В дорівнює Ів, при розміщенні суми Рв у цій валюті на термін d днів буде отримана сума: / А \ Ходаківська В.11., Беляєв В.В Прирівнюючи вирази для S в і S в*, одержуємо значення курсу R2*, при якому в обох випадках буде отриманий однаковий прибуток: Операція з конвертованості валют буде вигідною, якщо реальне значення R2 буде більше R2*. Використовуючи наведені вирази, можна визначити ефективність депозитної операції з конвертованості валют при заданих значеннях процентних ставок залежно від зміни курсу. При ньому прибуток, отриманий від такої операції, буде дорівнювати: Прпк'чк) 6.9. Компанія "Гермес-фінаис" проголосила про прийом грошових засобів від населення з гарантованим дивідендом за вк-іидами до 50° о річних у гр. од. і до 15° о річних у валюті. Курс долара США до гр. од. у момент оголошення становив 3,5. Визначити: а) значення курсу долара США через рік, при якому депозитна операція з конвергованості валюти буде вигідною; 6) прибутковість такої операції при різних значеннях курсу долара США;і,о і p. од. через рік. Тривалість процентного року за гр. од. депозитами вважати рівним 365 дням, за доларовими депозитами - 360 днів. Рішення О тжс, депозитна операція з конвертованості валюти буде вигідною, якщо курс долара через рік буде більше 3,6 гр. од. за Ртюк фінансових пек-луг: теорія і практик» дол. при меншому зростанні курсу долара. Більш вигідними при даних процентних ставках будуть депозити в гр. од. б) Якщо курс долара США складе через рік 3,8 гр. од. за дол., прибутковість депози гної операції з конвертованості валюти буде дорівнювати: Нижченаведені значення прибутковості операї глядасться при інших значеннях курсу долара США де рез рік. 6.4. Міжнародні розрахунки Міжнародний кредит. Місце валютного ринку у системі світової валютної системи Валютний ринок є системою сталих і водночас різноманітних економічних та організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу: • валютних операцій; • зовнішньої торгівлі; • надання послуг; • здійснення інвестицій; • інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют. Міжнародні банківські угоди визначають переважно організаційні основи здійснення розрахунків. Це, передусім, вста-новлення між банками кореспондентських відносин. Вони перед- і бачають відкриття банками один одному кореспондентських ра-хунків для зберігання своїх валютних коштів, виконання на заса-дах взаємності розрахункових операцій за дорученням і за рахунок власних коштів кожного. Між банками укладаються й інші-міжнародні угоди з різних питань організації розрахунків (про використання дорожних чеків, єврочеків, кредиших карток, про систему СВІФТ тощо). Ходакі вська В. 11., Беляєв В. В Міжнародний кредит це надання валютно-матеріальних ресурсів одних країн іншим у тимчасове користування у сфері міжнародних економічних відносин. Кошти для міжнародного кре-диту мобілізуються на міжнародному та, національних ринках позичкових капіталів, а також за рахунок використання ресурсів державних, регіональних і міжнародних організацій. У процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств, формується валютна система,. що є державно-правовою формою організації валютних відносин і поділяється на національну, світову та міжнародну (регіональну) валютні системи. Формою реалізації міжнародних валютних відносин є сформо-вана на базі національних валютних систем світова валютна система. Елементами світової валютної'системи є: форми Міжнародних засобів платежу (золото, національні валюти, міжнародні валютні одиниці - СДР, ЕКЮ): уніфікований режим валютних паритетів та курсів; умови взаємної конвертованості валют; уніфікація правил'міжнародних розрахунків; режим валютних ринків та ринків золота; міжнародні валютно-фінансові організації; міжнародне регулювання валютних обмежень. Міжнародний ринок позичкових капіталів - це система відносин з акумуляції та перерозподілу позичкового капіталу між країнами. Він є сукупністю кредитно-фінансових установ і фондових бірж, які надають позички і кредити іноземним позичальникам. Міжнародний ринок позичкових капіталів виділився з національних ринків позичкового капіталу, однак в останні роки межа між ними стирається внаслідок лібералізації (дерегуляції) національних ринків позичкового капіталу в розвинених країнах і деяких країнах, що розвиваються, у результаті чого полег-шується діяльність іноземних юридичних осіб на національних ринках позичкового капіталу. Як і національні, міжнародний ринок позичкових капіталів поділяється на валютний (короткостроковий) і ринок капіталів (середньо- та довгостроковий). Основою міжнародного ринку позичкових капіталів є євроринок, на якому операції здійснюються в євровалютах, у яких банки виконують, операції за межами країн-емітентів цих ва-лют. Иаприкли;!, долари за рахунках неамериканських банків (ііс тільки європейських) називаються євродоларами. Головним сти- . 242 ринок фіняпсопих послуг: теорія і пряктикл мулом для розвитку евроринку с відсутність державного контро лю за його діяльністю, оскільки на операції з евровалютами не поширюються правила та: обмеження національних ринків позичкового капіталу, що робить їх більш вигідними порівняно з кредитуванням у національних валютах, Євроринок включає декілька сотень банків, розташованих у міжнародних фінансових центрах, і поділяється на сврова-лютний ринок, який існує переважно у вигляді купівлі-продажу короткострокових міжбанювських евровалютних депозитних сертифікатів, ринок банківських еврокредитів,, ринок євро-облігацій та ринки інших цінних паперів у євровалютах. Важлива роль в експорті капіталу належить офшорним операціям. Офшорні операції - це банківські операції, які здійснюються у фінансових центрах "оф - шор", фінансові центри "офф-шор" (англ. off-shore - знаходиться на відстані від берет а, за територією країни) - це території, де головною формою діяльності є міжнародні фінансові операції. Вони єс різновидом "фіскальних оазисів", розташованих на морських узбережжях у місцях розвиненого міжнародного туризму. У світових фінансових центрах фінансово-кредитні установи (національні й іноземні) здійснюють операції з нерезидентами в іноземній длчя даної країни валюті. Особливості організації міжнародних розрахунків У міжнародних розрахунках застосовуються такі ж форми документів і порядок їх оплати, що й у розрахунках усередині країн, однак існує і певна їх специфіка. Зокрема, особливо важливим тут е попереднє визначення основних елементів організації розрахунків у різного рівня угодах та контрактах: між контрагентами, банками, державами, а також у міжнародних конвенціях. У зовнішньоторговельних контрактах між контрагентами (експортерами та імпортерами) визначаються основні валютно-фінансові та платіжні умови розрахунків: валюта ціни і валюта платежу; курс їх переводу; валютні застереження; форми розрахунків; умови платежу і форми платіжних засобів та ін. Валюта піни це валюта, в якій встановлюється ціна контракту. Вона вибирається з найбільш сталих. Нею може бути валюта однієї з країн-учасниць контракту чи третьої країни. Ходаківська В. 11., Беляєв В. В Валюта платежу це валюта, в якій здійснюється плаиж. Вона не обов'язково збігається з валютою ціни. В останньому випадку в контракті обумовлюється курс переводу однієї валюти в іншу. Валютні застереження передбачають перегляд суми платежу відповідно до зміни курсу певної валюти (валюти застереження), групи валют ("валютної корзини") або валюти ціни відносно валюти платежу. Умови платежу передбачають негайну оплату відвантажених товарів чи відстрочку платежу, тобто продаж у кредит. Форми платіжних засобів - це вид документів, за допомогою яких здійснюються розрахунки. Вони поділяються на фінансові та комерційні. До фінансових належать векселі (прості та перевідні), чеки, платіжні розписки; до комерційних - рахунки-фактури, документи, що підтверджують відвантаження товарів, специфікації, страхові поліси та ін. Форми розрахунків відрізняються порядком документообо-роту і включають розрахунки за інкасо за допомогою акредитивів, за відкритими рахунками, банківськими переказами. Вказані особливості міжнародних розрахунків зумовлюють специфіку їх форм, організації документообороту, здійснення валютних операцій тощо.
|