USD - 1 550 000 DEM.

Будь-яка валютна позиція означає загрозу ризику зміни валютних курсів і, як наслідок, можливі прибутки або збитки. Як правило, для зручності відкрита валютна позиція враховується у базовій валюті.

Стратегія валютного арбітражу

Валютний арбітраж є операцією з купівлі-продажу валюти з наступною оберненою угодою з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів. Арбітраж може працювати на основі ко­тирування двох видів - прямого і непрямого.

Валютний арбітраж буває часовим і просторовим, простим і складним. Простий валютний арбітраж - це арбітраж, який здій­снюється з двома валютами. Складний або непрямий арбітраж -це арбітраж, іцо проводиться з великою кількістю валют на різних ринках. Маклер ніби піднімається східіїями, обмінюючи куплену валюту на третю, четверту. Причому повернення до початкової валюти на завершальній стадії не обов'язкове.

Наприклад: 10 фунт. стерл. - 15 дол. 25 гульд. 24 тис. лір - 28 марок - 11,2 фунт. стерл. При курсах 1 дол. = 1,6 марки і 1 фунт. стерл. = 2,5 марки прибуток від операції складе у фунтах 1,2, в доларах - 1,8.

У сучасній Україні отримав розповсюдження просторовий арбітраж. До цієї операції стихійним шляхом приходять почина­ючі дилери. Прибуток виникає через різницю в курсах на різних валютних ринках. У нормальних умовах валютний арбітраж на­лежить за своїми макроекономічними наслідками до позитивних явищ, бо сприяє вирівнюванню ринкових курсів валют. Вивчен­ня географії валютних котирувань дозволяє виявити точки відносно більш дешевої купівлі іноземної валюти.

Часовий валютний арбітраж - це операція, яка здійсню­ється з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів у часі. Часовий арбітраж отримання прибутку за рахунок

Ходаківська В.П., Беляєв В. В

відкриття спекулятивних позицій за одним курсом з наступним закриті ям після закінчення певного часу (від декількох хвилин до декількох місяців) за курсом, який змінився. Цей найбільш роз­повсюджений сьогодні вид валютного арбітражу передбачає роз­рахунок дилера на позитивну зміну курсу і характеризується прийняттям ризику збитків при відкритті валютних позицій.

Арбітражні конверсійні операції (валютний арбітраж). пов'язані з відкриттям валютним дилером спекулятивної валют­ної позиції за рахунок банку з метою отримання прибутку при зміні валютного курсу. Як правило, позиції відкриваються в

круглих сумах базової валюти.

Довга позиція (тобто купівля) відкривається в очікуванні

росту курсу валюти.

Коротка позиція (тобто продаж) відкривається в очіку­ванні зниження курсу валюти.

Наприклад, валютний дилер розраховує на підвищення

курсу долара США до німецької марки в найближчий час (як правило, протягом робочого дня) і купує 1 млн. доларів проти марки за курсом 1,5350, відкриваючи тим самим довгу позицію за доларами США. Відкривши спекулятивну позицію, він підпадає під ризик несприятливої зміни курсу. Припустимо, що розраху­нок був невірний, курс виріс до 1,5410. Дилер закриває довгу по­зицію шляхом продажу 1 мли. доларів і отримує прибуток:

	+ 1 000 000 USD
- 1 000 000 USD
- 1 535 000 DEM
+ 1 541 000 DEM
+ 6 000 DEM

 

При проведенні арбітражних конверсійних операцій з ьід-криттям і закриттям позиції в базовій валюті результат за двома угодами буде виражатись у валюті котировки:

1 000 000 USD * (1 541 0 - 1 535 0) = 6000 DEM.

За тривалістю валютні позиції, що створюються для про­ведення арбітражних операцій, поділяються на два види.

Денна позиція - дилер відкриває і закриває позиції протя­гом робочого дня з розрахунками на одну дату валютування. При цьому мінімальною кількістю угод може бути дві (одна за покупкою валюти, інша - за продажем), максимальна кількість

Ринок фінііисоних послуг: теорія і практика

угод обмежується лише, фізичною можливістю дилера їх уклада­ти. Стратегія мінімізації валютного ризику передбачає обов'яз­кове закриття денних поцицій на дану дату валютування. Напри­клад, лондонський.дилер, ідо торгує на споті за арбітражними операціями зі світовими валютами, відкриваючи протягом дня позиції, повинен до кінця дня'їх повністю закрити. При цьому він веде облік укладених угод на- спеціальному аркуші паперу (або в журналі), що лежить перед,ним на, столі окуплена базова валюта (довга позиція) записується із знаком "+", продана (коротка по­зиція) - із знаком "-". Після закриття ввечері позиції на дату ва­лютування за даними валютами дилер;;ставить жирний квадрат­ний нуль у графі "позиція", підводячи підсумок робочому дню. Від слова квадрат (square) походить сленговий вираз: "І am squared" або коротко "sq", що означає, що банк закінчив кон­версійні операції на дану дату валютування. Російською мовою даний вираз отримав форму прямого перекладу: "Мы асквери-лись" або "Я. в сквере", або прост "сквер".

У розрахунку на значну зміну курсу стратегічна позиція відкривається і тримається до закриття протягом певного періоду часу (від декількох днів до декількох місяців). Наприклад, дилер продає 2 млн. доларів проти німецької марки 9 грудня за. курсом 1,5805 і закриває пози.ці.ю 15 січня купівлею доларів за,.курсом 1,5350, отримавши прибуток у розмірі 91 тис. німецьких марок.

Ризик збитків при; несприятливій зміні валютного курсу тут значно вищий, тому розмір стратегічної позиції, як правило, набагато менший звичайної денної.

Арбітражний прибуток вкрай нестабільний, конверсійні операції пов'язані з ризиком залишитись у неприкритій позиції (із затримкою перепродажу в якій-небудь ланці).

На відміну від арбітражних операцій, які передбачають від­криття ризикових позицій, ряд конверсійних операцій здійснюється не за рахунок банку, а за рахунок клієнтів - клієнтські конверсії., Порядок здійснення клієнтських копверсій передбачає здійснення двох конверсій - внутрішньої та зовнішньої., ^

'. Припустимо, клієнту банку дл здійснення платежу не­обхідно купити 1 млн. німецьких марок за долари, в яких, він три-мае свої валютні резерви. Клієнт звертається в банк з проханням конвертувати його долари в 1 м;іл. марок. Банк здійснює йому внутрішню конверсію, тобто продає марки шляхом проведення внутрішніх бухгалтерських проводок, і якщо на банківському

Ходаківська В.П., Беляєв В. В

коррахунку НОСТРО е марки, він може здійснити платіж за до­рученням клієнта. Однак це буде означати відкритгя банком ва­лютної позиції, що повинна бути закрита. Якщо, припустимо, у банку на коррахунку НОСТРО німецьких марок немас, пробле­ма відкритої позиції вирішується автоматично - вона закри­вається шляхом купівлі банком 1 млн. марок на міжбанківському ринку за долари і зарахуванням їх на рахунок НОСТРО.

Як правило, внутрішні клієнтські конверсії та зовнішні конверсії, що їх регулюють, здійснюються на одну дату валюту­вання.

З точки зору балансу банку, внутрішні клієнтські кон­версії проводяться за пасивними рахунками банку, тоді як зовнішні, що закривають їх, проводяться за активними рахунка­ми (за рахунками НОСТРО).

Часто виникає ситуація, коли клієнти запрошують банк

здійснити протилежні конверсії між двома валютами (наприклад, одні клієнти купують долари за гривні для виконання імпортних контрактів, інші клієнти продають доларову виручку з розрахун­ку обов'язкового продажу), при цьому банк відкриває позицію за конверсіями з одними клієнтами, закриваючи її за рахунок про­тилежної конверсії з іншими, тобто проводить взаемозалік про­тилежних сум. З точки зору балансу, дані конверсії проводяться за пасивними рахунками (доларовими і гривневими) і регулю­ються рахунками НОСТРО тільки на суму перевищення сум однієї з валют після здійснення взаємозаліку.

Види валютних курсів

Для різних видів конверсійних операцій може існувати різний валютний курс. Прийнято виділяти декілька видів валют­них курсів. Валютний курс за безготівковими міжбанківськими угодами

Цей курс формується в результаті міжбанківських угод з продажу/купівлі безготівкової валюти на валютних ринках (для вільно конвертованих валют - на світових валютних ринках, для курсу долар/гривня - на українському міжбанківському ринку). Цей курс прийнято в якості офіційного в більшості розвинених країн (наприклад, курс на кінець робочого дня).

Ринок фінансових нослуї" теорія і практика