Основні форми міжнародних розрахунків
Міжнародні розрахунки класифікуються найчастіше за двома ознаками: строками платежу та порядком документообороту. За строками виділяються негайні платежі - сконто і платежі в кредит - інстолмент. За порядком документообороту основними є інкасо та акредитив. Рідше застосовуються розрахунки банківськими переказами за відкритими рахунками. Негайний платіж виконується після одержання покупцем товару чи документів на нього. Якщо оплата відбувається не пізніше п'яти-десяти днів, то постачальник, звичайно, робить покупцеві знижку із ціни у розмірі близько 3° о. Ця знижка називається "сконто" (звідси і назва форми платежу). Термін "готівковий", який іноді вживається щодо цього платежу, не слід розумі і й буквально. Він лише підкреслює швидкість здійснення операцій, але зовсім не характеризує зовнішньої форми платіжних засобів. Під платежем у кредит у міжнародній пракіиці розуміють тільки
Ринок фінат'опнх noc-.fw: теорія і практика комерційний кредит, тобто кредит, який надають один одному експортер чи імпортер у вигляді відсгрочки чи задатку. Оплата ж за рахунок одержаних від уряду чи банків позичок не вважається платежем у кредит, оскільки ім.портер платить негайно. Інкасо - банківська операція, за допомогою якої банк, за дорученням свого клієнта, отримує згідно з розрахунковими документами належні йому грошові кошти від платника за відвантажені на його адресу товари (виконані роботи, надані послуги) і зараховує їх на його рахунок у банку. Спрощено інкасо можна визначити як доручення продавця (кредитора) своєму банку отримати від покупця (платника) безпосередньо чи через інший банк певну грошову суму або підтвердження, що цю суму буде сплачено у встановлений термін. Інкасова форма розрахунків вигідна покупцю тим, що банки захищають його права на товар до моменту оплати документів або акцепту. Недоліком інкасової форми розрахунків е велика тривалість часу проходження документів через банки, можливісгь відмови покупця оплатити предсгавлсні документи. На сьогодні інкасо скасовано для внутрішніх розрахунків і використовується тільки при міжнародних розрахунках. Акредитив є умовним грошовим зобов'язанням банку, що видається ним за дорученням покупця на користь продавця, за яким банк, що відкрив рахунок (банк-емітент), може провести платежі продавцеві або дати повноваження іншому банку проводити такі платежі при наявності документів, передбачених в акредитиві, та виконанні інших умов акредитива. Розрахунки за допомогою акредитива носять ще назву "розрахунки за системою ЛС" (англ. letter of credit - акредитив). Акредитиви поділяються на грошові та документальні. Грошовий акредитив - це іменний документ, адресований банком-емітентом другому банку, що містить наказ про виплату грошей покупцю у визначений термін. Акредитиви бувають: відзивні, безвідзивні; підтверджені, непід-тверджені; перевідні (трансфсрабельці); револьверні (поновлені); покриті, непокриті. Відзивний акредитив це акредитив, що може замінюватись або анульовуватись банком-емітентом без попередньої згоди з продавцем при недотриманні умов, передбачених договором. Безвідзивний акредитив не може буги зміненим або анульованим без згоди продавця, на користь якого він відкритий. Підтверджені акредитиви акредитиви, що отримали додаткову гарантію платежу з боку іншого банку. Перевідний (транс-ферабельний) акредитив може буги повністю чи частково вико- Ходаківська В.П., Беляєв В. В ристаний декількома господарчими суб'єктами (платниками). Револьверний (поновлений) акредитив застосовується в розрахунках за постійні короткі поставки, які здійснюються, як правило, за графіком, зафіксованим у контракті. Покриті (або депоновані) акредитиви - це акредитиви, при відкритті яких банк-емітент перераховує власні кошти платникам (покупцям) або наданий йому кредит у розпорядження банку продавця на окремий балансовий рахунок "Акредитиви" на весь термін дії зобов'язання банку-емітента. Існують різновиди акредитива - акредитиви з "червоною поміткою". Таким може бути будь-який вид акредитива, що передбачає видачу виконуючим банком продавцю авансів до відповідної суми. Відкриваючи акредитиви з "червоною поміткою", банк-емітент зобов'язується відшкодувати виконуючому банку суми виплачених авансів, навіть якщо відвантаження після цього не було проведено. Інкасо в міжнародних розрахунках має такі особливості: документальний характер, тобто банки приймають на інкасо доручення експортерів за наявності комерційних документів; розрахункові документи акцептуються імпортером у попередньому порядку; широко застосовується кредит: експортеру - у вигляді дисконту векселя; імпортеру - у вигляді підтоварних позик. У міжнародних розрахунках існує багато видів акредитиву, які відрізняються ступенем гарантії платежу. Зокрема, акредитиви можуть бути безвідзивні та відзивні, підтверджені та непідтверджені, покриті і непокриті тощо. Безвідзивний акредитив - це тверде зобов'язання банку перед експортером, яке не може бути змінене чи анульоване достроково без згоди останнього. Відзивний же може бути в будь-який момент змінений чи анульований. Підтвердженим є акредитив, за яким відповідальність за оплату несе ще один банк, у якому акредитив відкритий. Покритим називається акредитив, при відкритті якого імпортером переказується і сума валюти, що забезпечує платежі з акредитиву. Акредитиви можуть бути з розстрочкою платежу, коли експортеру виплачується лише частина належної суми (при продажу товарів у кредит). 9AR ринок фінансових послуг: теорія і практика
|