Оцінка дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість, як і інші активи підприємства, не завжди підлягає відображенню в бухгалтерському обліку і фінан­совій звітності. Вона може бути відображена в балансі, якщо мож­на достовірно визначити оцінку цієї дебіторської заборгованості й у майбутньому очікується одержання від неї економічних вигід.

Довгострокова дебіторська заборгованість оцінюється за дис­контованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості. Заборгованість за фінансовою орендою відображається в балансі орендодавця в сумі чистих інвестицій в оренду. Методологія обліку і порядок розкриття інформації у фінансовій звітності щодо оренди визначаються П(С)БО 14 "Оренда".

Розділ З

Дисконтована вартість майбутніх платежів це така сума платежів, яка має відображатися в сумі чистих інвестицій в орен­ду, що дорівнює загальній сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням неза-робленого фінансового доходу.

Відповідно до принципу обачності в момент визначення дохо­ду від реалізації підприємство має визнати можливі втрати від неповернення частини боргів покупцями. Величина цих втрат оцінюється на підставі аналізу інформації про фактичні втрати від неповернення боргів за минулі періоди, враховуючи зміни, що відбулися в умовах реалізації продукції у звітному періоді, або, як очікується, відбудуться в наступному періоді. Тобто із сумнівної заборгованості з метою відображення реальної карти­ни фінансового стану підприємства створюється резерв сумнів­них боргів, таким чином, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості —

це сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг (дебіторська заборгованість за розрахунками та інша дебіторська заборгованість), визнана без­надійною, списується з балансу з відображенням витрат у складі інших операційних витрат. За такою заборгованістю резерв сум­нівних боргів не створюється.

П(С)БО 10 передбачено два варіанти визначення величини сумнівних боргів:

— виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

— на підставі класифікації дебіторської заборгованості за пе­ріодами її виникнення з урахуванням досвіду минулих років щодо платоспроможності дебіторів.

При обох способах величина резерву сумнівних боргів визна­чається як добуток суми дебіторської заборгованості за продук­цію на коефіцієнт сумнівності. Відмінність у способах полягає лише в тому, які суми дебіторської заборгованості беруть участь у розрахунку і як визначається коефіцієнт сумнівності.

Облік дебіторської заборгованості

Перший спосіб є методом умовного визначення резерву сум­нівних боргів.

При визначенні величини резерву сумнівних боргів, виходя­чи з платоспроможності окремих дебіторів, підприємство на дату складання фінансової звітності має вивчити платоспроможність за кожним дебітором і вивести за ними індивідуальний коефіцієнт сумнівності, за яким потім визначається сума резерву за такою заборгованістю. Підприємство вважається платоспроможним, якщо сума оборотних активів (грошових коштів, дебіторської заборгованості, виробничих запасів) є більшою або дорівнює його зовнішнім зобов'язанням (заборгованості). Про неплатоспро­можність підприємства можуть свідчити відсутність грошей на рахунках у банку, наявність непогашеної в строк кредиторської заборгованості. Сума резервів за кожним дебітором буде станови­ти загальну суму резерву сумнівних боргів за підприємством.

Цей спосіб визначення коефіцієнта сумнівності має досить су­б'єктивний характер, оскільки платоспроможність будь-якого де­бітора можна визначити тільки приблизно, а точно платоспро­можність як така взагалі не вимірюється. Ступінь точності резуль­тату залежить від наявності достовірної інформації про дебіторів і від кваліфікації експерта.

За допомогою другого способу розрахунок резерву проводиться на підставі класифікації поточної дебіторської заборгованості за термінами її несплати та аналізу її фактичного непогашення за попередні звітні періоди.

Дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, по­слуги класифікують шляхом групування дебіторської заборгова­ності за строками її непогашення з встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Тобто для створення резерву за допомогою такого методу необхідно проаналізувати заборгованість за покупцями.

Логіка цього способу полягає в тому, що чим більше простро­чено дебітором оплату за продукцію, тим більші сумніви (за інших рівних умов) є у підприємства щодо оплати цих сум. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непога­шення дебіторської заборгованості.

У П(С)БО 10 зазначається, що коефіцієнт сумнівності вста­новлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безна-

Розділ З

дійної дебіторської заборгованості за продукцію за попередні звітні періоди.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за това­ри, роботи, послуги з активів здійснюється з одночасним змен­шенням величини резерву сумнівних боргів.

Контрольні запитання та тести

Контрольні запитання

1. Назвіть дати визначення сутності дебіторської заборго­ваності.

2. Які фактори впливають на величину дебіторської заборго­ваності?

 

3. За якими ознаками класифікують дебіторську заборго­ваність?

4. На яких рахунках 3-го класу обліковується поточна дебі­торська заборгованість?

5. Розкрийте сутність поточної заборгованості. Назвіть дати визначення її покупцям та замовникам.

6. Визначте, наявність яких первинних документів необхід­на при розрахунках з вітчизняними та іноземними покупцями.

7. Розкрийте сутність довгострокової дебіторської заборго­ваності. На яких синтетичних рахунках вона обліковується?

8. Як відповідно до П(С)БО 10 формується резерв сумнівних боргів?

Тести

1. Активами підприємства є:

а) основні засоби;

б) матеріальні запаси;

в) МШП;

г) ресурси, що контролюються підприємством, від використання
яких очікується отримання економічних вигід у майбутньому.

2. Операційний цикл — це:

а) проміжок часу між купівлею та реалізацією товару;

б) проміжок часу між придбанням запасів та отриманням про­
дукції;

Облік дебіторської заборгованості

в) проміжок часу між придбанням запасів для здійснення
діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої
з них продукції або товарів та послуг;

г) всі відповіді правильні.

3. Дебіторську заборгованість можна класифікувати за таки­
ми ознаками:

а) за причиною виникнення;

б) за ступенем вірогідності;

в) правильні відповіді наведено в а) та б);

г) немає правильної відповіді.

4. В якому Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку ви­
кладено методичні основи бухгалтерського обліку дебіторської
заборгованості:

а) П(С)БО 10;

б) П(С)БО 2;

в) П(С)БО 9;

г) П(С)БО 20?

5. Дебіторську заборгованість за термінами можна поділити:

а) на поточну;

б) довгострокову;

в) немає правильної відповіді;

г) правильні відповіді наведено в а) та б).

6. Довгострокова дебіторська заборгованість — це:

а) сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних
осіб, яка не виникає в ході нормального операційного цик­
лу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу;

б) сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних
осіб, строк позовної давності якої минув;

в) сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних
осіб, яка виникає в ході нормального операційного циклу
та буде погашена після 12 місяців з дати балансу;

г) немає правильної відповіді.

7. Поточна дебіторська заборгованість — це:

а) сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нор­мального операційного циклу або буде погашена протягом 16 місяців;

Розділ З

б) сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормаль­
ного операційного циклу або буде погашена протягом 6 місяців;

в) сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нор­
мального операційного циклу або буде погашена протягом
11 місяців 15 днів;

г) немає правильної відповіді.

8. У фінансовому обліку покупцями визначаються:

а) люди, які мають гроші на купівлю товарів;

б) фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи,
послуги);

в) особи, які є учасниками ринку;

г) немає правильної відповіді.

9. Для обліку товарної та нетоварної поточної дебіторської
заборгованості використовують такі рахунки 3-го класу Плану
рахунків бухгалтерського обліку:

а) рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками";

б) рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів";

в) рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами";

г) всі наведені вище.

10. Підставою для здійснення розрахунків із покупцями є:

а) усна домовленість керівника;

б) платіжне доручення;

в) договір;

г) участь бухгалтера в прийняті рішення.

11. Продаж товарів, робіт або послуг відображається записом:

а) Д-т 36 — К-т 70;

б) Д-т 36 — К-т 71;

в) Д-т 36 — К-т 72;

г) Д-т 36 — К-т 73.

12. Погашення дебіторської заборгованості грошовими кошта­
ми відображається таким записом:

а) Д-т 30 — К-т 37;

б) Д-т ЗО — К-т 38;

в) Д-т ЗО — К-т 36;

г) немає правильної відповіді.

Облік дебіторської заборгованості

13. Видача грошових коштів із каси підзвітній особі відобра­
жається таким записом:

а) Д-т ЗО — К-т 372;

б) Д-т 372 — К-т 31;

в) Д-т 372 — К-т ЗО;

г) всі відповіді правильні.

14. У примітках до фінансової звітності необхідно розкривати
таку інформацію щодо дебіторської заборгованості:

а) склад і суми статті Балансу "Інша поточна дебіторська за­
боргованість";

б) метод визначення величини резерву сумнівних боргів;

в) перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської забор­
гованості;

г) всі наведені вище.

15. Договір може бути укладено:

а) шляхом складання одного документа підписаного сторонами;

б) шляхом обміну листами підписаними;

в) шляхом обміну телефонограмами підписаними;

г) всі відповіді правильні.

16. Надходження грошей від орендаря за основні засоби відоб­
ражається:

а) Д-т 311 — К-т 377;

б) Д-т 313 — К-т 377;

в) Д-т 377 — К-т 311;

г) немає правильної відповіді.

17. Надходження устаткування після завершення строку орен­
ди відображається такими записами:

а) Д-т 641 — К-т 377; Д-т 11 — К-т 377;

б) Д-т 641 — К-т 36; Д-т 10 — К-т 36;

в) Д-т 641 — К-т 377; Д-т 10 — К-т 377;

г) немає правильної відповіді.

18. При розрахунках із вітчизняними покупцями підприємство-
покупець має отримати розрахункові документи:

а) транспортні накладні (СМК);

б) платіжні документи на перерахування сум митних установ;

Розділ З

в) накладні, рахунки-фактури, рахунки, акти виконаних робіт;

г) всі відповіді правильні.

19. При розрахунках із іноземними покупцями підприємство-
покупець має отримати розрахункові документи:

а) комерційні документи (рахунки, інвойс), транспортні на­
кладні (СМК), платіжні документи на перерахування сум
митних установ;

б) товаротранспортна накладна (ТМ-1);

в) векселі;

г) всі відповіді правильні.

20. Розрахунки за штрафами, пенями та неустойками, які стя­
гуються з постачальників та замовників за невиконання договір­
них зобов'язань, у бухгалтерському обліку відображають такими
записами:

а) Д-т 374 — К-т 714;

б) Д-т 714 — Д-т 374;

в) Д-т 374 — К-т 715;

г) Д-т 715 — К-т 374.

Матриця відповідей на тести

 

Запитання
Відповідь	г	в	в	а	г
Запитання
Відповідь	а	г	б	г	в
Запитання
Відповідь	а	в	г	д	д
Запитання
Відповідь	а	в	в	а	в

Розділ 4