Варіант 20 1 страница

1. Фінансова відповідальність за порушення правил фінансової діяльності.

2. Галузі, види і форми страхової діяльності в Україні. Сутність, зміст і форми соціального, майнового та особового страхування.

3. Кошторисний процес.

4. Поняття та порядок організації готівкових розрахунків. Порядок здійснення та оформлення касових операцій.

Література: 1-56; 57-86; 87-92; 93-98; 99-199; 200-257.

8. ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СКЛАДАННЯ ІСПИТІВ АБО ЗАЛІКІВ З ДИСЦИПЛІНИ «ФІНАНСОВЕ ПРАВО»

1. Поняття фінансового права та його співвідношення з іншими галузями права.

2. Предмет, метод і система фінансового права.

3. Джерела фінансового права.

4. Наука фінансового права.

5. Поняття фінансів та фінансової діяльності держави. Принципи фінансової діяльності держави.

6. Функції, форми та методи фінансової діяльності держави.

7. Фінансова система держави.

8. Органи, що здійснюють фінансову діяльність.

9. Поняття, ознаки, структура, особливості та форми реалізації фінансово-правових норм.

10. Види фінансово-правових норм.

11. Поняття, ознаки, функції, структура, зміст та особливості фінансових правовідносин.

12. Класифікація фінансових правовідносин.

13. Суб'єкти фінансового права і фінансових правовідносин: їх співвідношення та класифікація.

14. Поняття та принципи контрольних правовідносин у сфері фінансової діяльності держави та їх функції.

15. Поняття, ознаки та методи фінансового контролю.

16. Види фінансового контролю. Аудиторський контроль.

17. Органи фінансового контролю.

18. Теоретичний аспект відповідальності за порушення правил фінансової діяльності.

19. Адміністративна відповідальність за порушення правил фінансової діяльності.

20. Кримінальна відповідальність за порушення правил фінансової діяльності.

21. Фінансова відповідальність за порушення правил фінансової діяльності.

22. Бюджетне право, його предмет, ознаки й особливості. Джерела бюджетного права.

23. Бюджетні правовідносини і бюджетно-правові норми.

24. Поняття бюджету та його роль у діяльності держави й органів місцевого самоврядування.

25. Бюджетна система України і принципи її побудови.

26. Правове регулювання структури бюджетів.

27. Поняття бюджетного процесу та його принципи.

28. Загальна характеристика стадій бюджетного процесу.

29. Учасники бюджетного процесу та їхні повноваження.

30. Поняття і види державних і місцевих видатків.

31. Розподіл видатків між ланками бюджетної системи України.

32. Поняття і правові принципи фінансування державних і муніципальних видатків.

33. Соціально-культурні видатки.

34. Фінансування охорони здоров'я і фізичної культури.

35. Видатки на культуру та мистецтво.

36. Фінансування оборони.

37. Фінансування органів законодавчої, виконавчої влади, правоохоронних органів.

38. Позабюджетні кошти бюджетних установ.

39. Поняття, ознаки та принципи бюджетного та кошторисного фінансування.

40. Порядок кошторисно-бюджетного фінансування.

41. Кошторисний процес. Стадії кошторисного процесу

42. Поняття податкового права і податкових право­відносин.

43. Поняття, ознаки, функції та склад податку. Принципи системи оподаткування в Україні.

44. Правові основи та принципи побудови податкової системи в Україні.

45. Класифікація податків.

46. Непрямі податки.

47. Суб’єкти податкових відносин з приводу оподаткування доходів підприємств.

48. Об’єкт оподаткування та порядок його визначення.

49. Ставка податку та правила ведення податкового обліку.

50. Податок на доходи фізичних осіб.

51. Податок на промисел.

52. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

53. Плата за землю.

54. Єдиний податок.

55. Плата за торговий патент.

56. Фіксований сільськогосподарський податок.

57. Мито.

58. Загальнодержавні збори.

59. Місцеві податки і збори.

60. Поняття правового інституту державного та муніципального запозичення, його особливості.

61. Державний та муніципальний кредит. Управління державним і муніципальним боргом.

62. Правовідносини державного кредитування.

63. Запозичення місцевих органів самоврядування.

64. Поняття, специфіка страхування, його завдання і функції.

65. Законодавче та нормативно-правове регулювання страхових відносин.

66. Галузі, види і форми страхової діяльності в Україні.

67. Сутність і форми соціального страхування.

68. Майнове страхування.

69. Зміст і значення особового страхування.

70. Поняття банку, види банків та порядок їх створення та легітимації діяльності.

71. Правовий статус Національного Банку України та його органів управління.

72. Функції НБУ у системі банків України.

73. Поняття валюти та валютних цінностей.

74. Порядок та зміст валютного регулювання.

75. Валютний контроль.

76. Відповідальність за порушення валютного законодавства.

77. Поняття ціни та порядок ціноутворення в Україні.

78. Система цін в Україні

79. Органи ціноутворення в Україні

80. Поняття грошей, грошової маси, грошової системи та грошового обігу.

81. Поняття та порядок організації готівкових розрахунків.

82. Порядок здійснення та оформлення касових операцій.

83. Поняття, правові форми та види безготівкових розрахунків.

84. Відповідальність за правопорушення у сфері готівкових та безготівкових розрахунків.

85. Розкрийте повноваження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг в галузі страхування.

86. Гранична величина боргу країни, хто визначає її і хто за­стосовує заходи у випадках її перевищення?

87. Поясність терміни – номінальна, емісійна і курсова вартість цінного паперу.

88. Гранична величина боргу країни, хто визначає її і хто за­стосовує заходи у випадках її перевищення?

89. Об'єкт і предмет оподаткування земельної ділянки.

90. Порядок встановлення ставок земельного податку.

91. Що є об'єктом патентування в галузі торгівлі?

92. Що таке спеціальний торговий патент?

93. Платники фіксованого сільськогосподарського податку.

94. Які податки і збори заміняє фіксований сільськогосподарський податок?

95. Сутність фінансово-правового інституту державних і муні­ципальних доходів.

96. Види податків і зборів (обов'язкових платежів), що включаються до ланок бюджетної системи.

97. Порядок надання соціальної пільги платникам податку.

98. Порядок надання податкового кредиту.

99. Які витрати можна включити платнику до податкового кредиту?

100. Ставки податку з доходів фізичних осіб.

101. Порядок оподаткування іноземних доходів резидентів.

102. Обов'язки платників податку на доходи.

103. Платники податку на промисел, об'єкт оподаткування і
ставки податку.

104. Дайте визначення податку на прибуток підприємства.

105. Хто є суб’єктами податкових відносин в оподаткуванні прибутку підприємств?

106. Порядок визначення ставок податку на прибуток підприємств.

107. Сутність податкового права і податкових правовідносин.

108. Поняття, ознаки й функції податків.

109. Юридичний склад податків.

110. Класифікація податків.

111. Принципи оподаткування в Україні.

112. Сутність і принципи побудови податкової системи.

113. Структурні елементи податкової системи.

114. Види податків і зборів (обов'язкових платежів), що включаються до ланок бюджетної системи.

115. Назвіть основні критерії класифікації нормативів витрат. Дайте поняття норм витрат.

116. Дайте поняття постатейних, поточних, операційних нормативів.

117. Види бюджетної класифікації доходів бюджету та її роль у стадіях бюджетного процесу.

118. Види бюджетної класифікації видатків бюджету.

119. Роль фінансових органів на стадії складання проектів бюджетів.

120. Порядок складання проекту Державного бюджету.

121. Характеристика документів, що подаються разом із проектом Державного бюджету Верховній Раді.

122. Повноваження Комітету Верховної Ради з питань бюджету на стадії розгляду проекту Закону про Державний бюджет Верховною радою України.

123. Дайте характеристику акта, складеного Комітетом Верхов­ної Ради з питань бюджету, щодо проекту Закону про Дер­жавний бюджет.

124. Друге читання проекту Закону про Державний бюджет Верхов­ною Радою України.

125. Третє читання проекту Закону про Державний бюджет Верхов­ною Радою України.

126. Повноваження Президента України в галузі Державного бюджету.

127. Зміст актів про бюджет.

128. Виконання бюджету. Компетенція органів держави в стадії виконання бюджету.

129. Розпорядники бюджетних коштів, їх види і повноваження.

130. Сутність казначейської системи касового виконання бюджету.

131. Бюджетна класифікація: поняття, значення та структура.

132. Класифікація доходів бюджету.

133. Класифікація видатків бюджету.

134. Сутність загального та спеціального фондів бюджету.

135. Резервний фонд бюджету.

136. Співвідношення дохідної та видаткової частин бюджетів.

137. Бюджетна система України. Бюджетний період.

138. Поняття, сутність, підстави адміністративної відповідаль­ності за порушення фінансового законодавства.

139. Які ознаки фінансового правопорушення?

140. Поняття, ознаки, види адміністративних правопорушень у
сфері фінансової діяльності.

141. Назвіть особливості злочинів у сфері фінансової діяльності.

142. Поняття фінансової дисципліни.

143. Поняття фінансово-контрольних правовідносин.

144. Функції фінансових контрольних правовідносин.

145. Особливості фінансових контрольних правовідносин.

146. Принципи контрольних правовідносин та фінансового контролю.

147. Особливості правового регулювання фінансового контролю.

148. Види фінансового контролю.

149. Методи фінансового контролю.

150. Система органів, що здійснюють фінансовий контроль.

151. Органи держави загальної компетенції, які здійснюють фінансовий контроль, їх функції.

152. Спеціальні державні органи фінансового контролю, їх функції.

153. Ревізія як основний метод фінансового контролю, їх види.

154. Порядок проведення планових і позапланових перевірок органами фінансового контролю.

155. Дайте поняття фінансово-правових відносин.

156. Які особливості властиві фінансово-правовим нормам?

156. Назвіть підстави виникнення, зміни і припинення фінансових правовідносин.

157. Дайте поняття суб'єкта фінансового права

158. Визначте поняття суб'єкта фінан­сових правовідносин.

159. Розкрийте співвідношення суб'єктів фінансового права й фінансових правовідносин.

160. Визначте поняття об'єкта фінансових правовідносин.

161. Розкрийте особливості змісту фінансових правовідносин.

162. Види фінансових правовідносин.

163. Поняття й структура фінансової системи.

164. Поняття фінансової діяльності держави.

165. Специфіка ролі держави в здійсненні фінансової діяльності.

166. Стадії фінансової діяльності держави.

167. Принципи фінансової діяльності держави.

168. Методи фінансової діяльності держави.

169. Завдання фінансової діяльності.

170. Форми фінансової діяльності держави.

171. Система органів, що здійснюють фінансову діяльність.

172. Органи фінансової діяльності загальної компетенції.

173. Органи фінансової діяльності спеціальної компетенції.

174. Чим пояснюється об'єктивна необхідність фінансів у будь-якій державі і на території органу місцевого самовря­дування?

175. Взаємодія фінансового права з іншими галузями права України.

176. Зміст Загальної частини фінансового права.

177. Зміст Особливої частини фінансового права.

9. ГЛОСАРІЙ З КУРСУ «ФІНАНСОВЕ ПРАВО»

А

Адміністративно-господарські видатки – це ви­датки на утримання апарату управління, господарського і об­слуговуючого персоналу, відрядження, придбання інвентарю тощо.

Адміністратив­ним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка пося­гає на громадський порядок, власність, права і свободи грома­дян, на встановлений порядок управління і за яку законом пе­редбачено адміністративну відповідальність.

Акцизний збір – це не­прямий податок на споживачів продукції, що справляється під час здійснення оборотів вироблених на митній території або при імпортуванні високорентабельних і монопольних то­варів і включається в їх ціну.

Акцизний збір справляється в двох формах – грошима і акцизними марками, які введено в Україні з 1996 року. З 1 липня 2003 р. введені марки акцизного збору нового зразку із голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Акцизна марка – це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, яка свідчить сплату акцизного збору, а також легальність ввезення та продажу цих виробів на території країни. Виключне право на виготовлення марок акцизного збору має Банкнотно-монетний двір Національного банку України.

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів – це поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення: на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Аналіз – це метод фінансового контролю, що полягає у здійсненні аналітичної діяльності в ході якої досліджують основні фінансо­во-економічні характеристики об'єкта контролю і дозволяє виявити неявні порушення фінансової дисципліни та причини таких порушень.

Анулювання – це метод управління державним боргом, який полягає у відмові держави від своїх боргових зобов'язань.

Арифметичні перевірки – вони зводяться до оцінки правильності математичних розрахунків і таксувань.

Аудит – це перевірка публічної бух­галтерської звітності, обліку, первинних документів і іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення вірогідності їхньої звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству й встановленим нормативам.

Аудиторський фінансовий контроль – є незалежним професій­ним фінансовим контролем, який здійснюють аудитори (фізичні особи) та аудиторські фірми.

Афінаж – це металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділен­ня від них забруднюючих домішок. Злочин вважається закінче­ним з моменту, коли суб'єкт господарської діяльності мав здійснити обов'язкову здачу чи обов'язковий продаж наявних у нього предметів злочину і не здійснив їх

Б

База оподаткування – це вартісна, фізична або інша харак­теристика об'єкту оподаткування.

Базова ставка фрахту – це сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодованих) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

Банківське законодавство України – це сукуп­ність нормативно-правових актів (законів та підзаконних актів), які видані в сфері фінансової системи щодо здійснення банків­ської діяльності для регулювання суспільних відносин, що вини­кають у сфері залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів, відкриття та ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб.

Бартер (товарний обмін) – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі,
іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаєм­ної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів
на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Безнадійна заборгованість – це заборгованість, яка відповідає
будь-якій з наведених нижче ознак: заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності; прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості; заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатностімайна; фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення; фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності); заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у застав)' як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусо­вого стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного по­криття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтвердже­них у порядку, передбаченому законодавством; прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбав­лення волі.

Безоплатно надані товари (роботи, послуги) – це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод, а також роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості чи товари, передані юридичній або фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Безповоротна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами даруван­ня, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної ком­пенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Безпосередня участь особи у господарській діяльності – це господарська діяльність особи через свої постійні представниц­тва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через дов­ірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Бюджет – це план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, орга­нами влади АРК та органами місцевого самоврядування про­тягом бюджетного періоду.

Бюджетне асигнування – це повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджет як економічна категорія – це сукупність суспільних відносин, що виникають при створенні, розподілі й використанні централізованого фонду коштів на рівні держави й органів місцевого самоврядування, необхідних державі й місцевому самоврядуванню для виконання їхніх завдань і функцій.

Бюджет як правова категорія – це сукупність суспільних відносин у сфері формування бюджету, управління доходами й видатками, які справляються державою, урегульовані нормами бюджетного права і здійснюються на під­ставі постійно діючого бюджетного та фінансового законодавства.

Бюджет­не зобов'язання – це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення дого­вору, придбання товару, послуги чи здійснення інших анало­гічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими потрібно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.

Бюджет­ні повноваження – це визначене бюджетним законодавством України коло прав і обов'язків учасників бюджетних правовідносин.

Бюджетне право України – це підгалузь фінансового права, що являє собою сукупність фінансово-правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають в процесі формування та виконання Державного бюджету, місцевих бюджетів та порядок їх співвідношення.

Бюджетні правовідносини – це урегульовані нормами бюджетного права суспільні відносини, які виникають, змінюються та припиняються в процесі формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів, їх виконання, звітності про їх виконання та контролю за фінансовою діяльністю суб’єктів правовідносин у сфері формуван­ня, розподілу і використання централізованих фондів кош­тів.

Бюджетний процес – це регламентована нормами правова діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, за­твердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що склада­ють бюджетну систему України.

Бюджетний розпис – це документ, у якому вста­новлено розподіл доходів і фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за пев­ними періодами року відповідно до бюджетної класифікації.

Бюджетна система України – це заснована на економічних відносинах, державному устрою і врегульована правовими нормами сукупність видів бюджетів, які діють на території України.

Бюджетна установа – це орган, установа чи організація, визначена Конституцією Украї­ни, а також установа чи організація, створена у встановленому чинним законодавством порядку органами державної влади, органами влади Автоном­ної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно Державного бюджету чи місцевих бюджетів, та є неприбутковими.

Бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі ін­формації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

В

Валові витрати (валові витра­ти виробництва та обігу) – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником по­датку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Валовий доход – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території Украї­ни, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валютний дериватив – стандартний документ, який засвідчує право
продати та/або купити валютну цінність на обумовлених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу валютних деривативів установлюються Національним банком України.

Вибіркові перевірки – за таких перевірок контролю підлягає не весь суб'єкт, а його підрозділ чи окремий напрям діяльності, виділений за визначеним принципом.

Видатки державного і місцевих бюджетів – об'єктивна еко­номічна категорія, яка опосередковує його доходи і завершує розподільні відносини. Основним призначенням витрат усіх ланок бюджетної сис­теми є фінансове забезпечення безперебійного функціонування держави й органів місцевого самоврядування.

Виїзні перевірки – перевірки, що здійснюють за місцем розташування об'єкта контролю.

Виконання бюджету – це означає повне й своєчасне надходжен­ня до бюджетів усіх передбачених законодавством доходів і забезпечення фінансування всіх запланованих видатків.

Відносні ставки – це тверді податкові ставки, які визначені відносно певної величини доходу.

Відомчі перевірки – це перевірки, що здійснюють працівники вищого рівня, вищої організації, але у межах того самого відом­ства або міністерства.

Відповідальність за пору­шення фінансового законодавства – це комплексна категорія, яка включає відокремлені блоки залежно від інституційної належності фінансово-правових норм, що по­рушуються під час вчинення протиправного діяння в сфері фі­нансової діяльності держави.

Відповідальне зберігання – господарська операція платника по­датку що передбачає передання згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій особі без права їх використання у господарсь­кому обороті такої фізичної чи юридичної особи, з подальшим повернен­ням цих матеріальних активів платнику податку без зміни їх якісних або кількісних характеристик.

Відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету – це збір, який справляють із користувачів над­рами, що здійснюють видобуток корисних копалин на раніше розвіданих родовищах.

Відсоткові (процентні) ставки – це податкові ставки, що встановлюються тільки щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вираз.

Відстрочка погашення позики – це метод управління державним боргом, який полягає у припиненні випуску цінних паперів, коли діяльність по випуску стає невигідною і неефективною.

Внутрішні або організаційні фінансові правовідносини – це правовідносини, що виникають в процесі здійснення державою, через систему своїх орга­нів господарсько-організаторської функції щодо забезпечення можливості нормальної фінансової діяльності усіх фінансових органів та підприємств різних форм власності.

Внутрішній державний борг – заборгованість держави громадянам та юридичним особам, які придбали державні цінні папери.

 

Г

Гастрольний збір – це загальнодержавний збір, який сплачують організатори гастрольних заходів. Його встановлено Законом України «Про гастрольні заходи в Україні» від 10 липня 2003 року.

Гіпотеза норм фінансового права – це частина норми, яка вказує на умови, за яких діє норма, а у суб'єктів фінансових правовідносин виникають передбачені нею права й обов'язки в сфері фінансів.

Господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, направ­лена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяль­ності є регулярною, постійною та суттєвою.

Гральний бізнес – це діяльність, пов'язана з влаштуванням казино, інших гральних місць (будинків), гральних автоматів із гро­шовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) і розиграшів із видачею грошових виграшів у го­тівковій або майновій формі.

Граничний рівень державного боргу – це встановлений Бюджетним кодексом України рівень державного боргу, який не повинен перевищувати 60 відсотків фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України.

Громадський фінансовий контроль – фінансовий контроль, який здійснюють представники громадсь­кості на добровільній і безоплатній основі.

Гудвіл – нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат платника податку.