Фізичні властивості порід

До основних фізичних властивостей ґрунту відносяться його щільність, гранулометричний склад і пористість.

Щільність гірської породи – це відношення її маси до його об’єму:

p_гр = m_гр/ V_гр

Розрізняють щільність сухої породи і щільність породи за природної вологості. Пористість – відношення об’єму пустот до об’єму всієї породи:

n = Un / U,

де n – пористість;

Un – об’єм пор;

U – об’єм породи.

У скельних масивних породах ці пустоти виражені тріщинами; у розчинних породах (вапняках, доломітах, соленосних відкладах) пустоти являють собою каверни і канали; у пухких осадових породах пористість обумовлена нещільним притяганням часток, які складають ці породи.

Коефіцієнт пористості – відношення об’єму пустот до об’єму її скелета (твердих мінеральних часток, які входять до складу порід):

е = Ụn / Uс,

де е - коефіцієнт пористості; Un – об’єм пор; Uс – об’єм скелета породи.

Пористість вивержених порід коливається від 0,05 до 6-7 %, у вапняків і доломітів – від 0,2 до 34 %, у пісковиків – від 3,5 до 28 %, у торфу - 76 - 89 %.

Пористість пухких осадових порід збільшується зі зменшенням часток, які їх складають. Так, у пісків залежно від їхньої зернистості пористість досягає 48%, а у суглинків і глин нерідко становить 50-60%, оскільки вони складені з глинкуватих часток.

Гранулометричний склад порід - це характеристика осадових утворень за розміром часток, із яких складені ці утворення. Розміри таких часток можуть бути найрізноманітнішими – від глинистих і пилуватих (діаметром 0,05 - 0,005 мм і менше) до гальок і валунів (від 10 до 100 мм діаметром).