Тонкорунні породи овець м'ясо-вовнового напрямку

Казахська тонкорунна порода створена в Казахстані в період з 1931 по 1946 роки. Основою для виведення нової породи стало стадо курдючних маток і барани різних тонкорунних порід, переважно прекос.

Метою племінної роботи було виведення породи овець у якої поєднувалися би якісні показники каргалинських овець – великий зріст, витривалість і пристосованість – з вовновими показниками характерними для прекосів. Серед помісей другого покоління і частково першого було виявлено плідників, які задовольняли вище вказані вимоги і після перевірки за якістю нащадків використовували для розведення “в собі”.

Вівці даної породи характеризувалися крупним ростом і міцною конституцією. Вони добре пристосовані до умов відгонно-пасовищного утримання Східного Казахстану. Тварини в основному безскладчасті, матки і барани комолі. М’ясні форми добре виражені. Жива маса дорослих маток при добрій годівлі близько 65 кг, а 7-місячних ягнят – 35-36 кг, або 55% від маси маток. Маса забійних туш нагуляних валахів становить 37-39 кг, і крім того одержують до 3,5-4 кг сала.

Вовна тонка, середньої густоти, штапельної будови, зовнішній штапель дещо рихлий. Густота у дорослих маток в середньому становить 4628 вовнинок на 1 см ². Оброслість черева задовільна, а іноді недостатня. Довжина вовни 7-8 см, тонина 64 і 60 якості. Середній настриг вовни у маток 3,5-4,5 кг при виході митого волокна близько 50%. Плодючість коливається від 105 до 130 ягнят на 100 маток.

Характеристика показників продуктивності

напівтонкорунних порід овець

Завдання 1..Дати характеристику напівтонкорунним породам овець вовново-м'ясного напрямку продуктивності за формою 24.