Визначення поняття "функціональний стиль" та функціонально-стильові типи текстів
Сьогодні функціональний стиль визначається як: різновид мови (функціональний стиль), закріплений традицією за однією із найбільш вагомих сфер суспільного життя, що віддзеркалюється в фонетиці, граматиці, лексиці; загальновизнана манера, спосіб виконання конкретного мовленнєвого акту; індивідуальна манера, у тому числі й літературно-художня; мовна парадигма епохи, під якою розуміють стан мови в стильовому відношенні в конкретну епоху [Лингвистический энциклопедический словарь 1990: 494]. Видатний мовознавець І.П. Ющук визначає функціональний стиль так: "Функціональний стиль - це сукупність мовних засобів та прийомів, вибір яких зумовлюється змістом, характером і метою висловлювання, а також обставинами, у яких воно відбувається" [Ющук 2004: 49]. Виходячи із розуміння стилів та функцій мови, виділяють шість функціонально-стильових типів текстів: розмовні (розмовно-побутові та розмовно-ділові); офіційно-ділові (державні, політичні, юридичні тощо); суспільно-інформативні (публіцистичні); наукові (спеціальні, науково-популярні); художні (вся жанрова різноманітність художньої літератури, критики); релігійні (книги Священного писання, апокрифи, проповіді тощо) [refine/pageid-1119-1.html].
|
