Методичні рекомендації. Криза – це різкий злам у чому-небудь; скрутне, важке становище.

Криза – це різкий злам у чому-небудь; скрутне, важке становище.

Кризовий стан підприємства – це такий його стан, коли воно не спроможне здійснювати фінансове забезпечення своєї господарської діяльності.

Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства, загрозу неплатоспроможності та банкрутства, відсутність виробничого потенціалу для успішного функціонування підприємства.

До кризи призводять підприємство, як зовнішні (екзогенні), так і внутрішні (ендогенні) фактори. Виникає проблема санації чи ліквідації чи ліквідації підприємства.

Криза може бути стратегічна, прибуткова, ліквідності. Вона розвивається поступово, переходячи із стратегічної в прибуткову та кризу ліквідності. При цьому розрізняють три фази фінансової кризи: коли вона не загрожує існуванню підприємства, коли вона загрожує існуванню підприємства і потрібні санаційні заходи та коли настає кризовий стан, що не дозволяє подальшому існуванню підприємства і спричиняє його ліквідацію.

Основною ознакою банкрутства є неспроможність підприємства забезпечити виконання вимог кредиторів протягом трьох місяців із дня настання строку виплати. Після закінчення цього терміну кредитори мають право звернутися до господарського суду щодо визнання підприємства боржника банкрутом Фінансова криза означає розбалансованість видів діяльності підприємства, неспроможність керівників впливати на фінансові відносини, що складаються в процесі фінансово-господарської діяльності. В даній ситуації підприємство потребує впровадження заходів по оздоровленню “санації” підприємства.

Санація підприємства – боржника – це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових заходів, що спрямовуються на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності. Особливе значення мають заходи фінансово-економічного характеру, які відображають фінансові відносини, що виникають в процесі мобілізації внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел необхідних для оздоровлення підприємства.

Фінансова санація має на меті покриття поточних збитків, усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності й платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

В ході фінансової санації велика увага надається заходам: організаційно-правового характеру; виробничо-технічним санаційним заходам та заходам соціального характеру.

Санаційний процес включає в себе реструктуризацію яка може проводитись на різних стадіях кризи і направлена на подолання причин стратегічної кризи та кризи прибутковості. Заходи фінансового характеру мають на меті відновлення ліквідності та платоспроможності.

Якщо підприємство знаходиться в кризовому стані, тоді проводиться причинно-наслідковий аналіз з якого робиться висновок про доцільність санації чи ліквідації підприємства. Коли висновок зроблено в бік санації необхідно провести першочергові заходи для санації: визначити ціль, стратегію санації, розробити санаційні заходи, скласти програму санації, проект санації і реалізувати його, здійснюючи координацію та нагляд.

Фінансова санація підприємства проводиться при наявності:

· розробленої санаційної концепції та плану санації;

· даних санаційного аудиту;

· менеджменту санації.

Успіх фінансової санації в значній мірі залежить від організації ефективного менеджменту. Його сутність розглядається в двох аспектах: інституційному та функціональному.

З інституційного боку до менеджменту санації можна віднести всіх фізичних осіб, які уповноважені власниками суб’єкта господарювання чи згідно закону провести фінансову санацію підприємства. Носіями менеджменту санації можуть бути: контролюючі органи, консультанти, аудитори, керуючі санацією, представники банківських установ, кредитори, менеджери, а також колишнє керівництво підприємства (якщо підприємство стало банкрутом не з його вини).

З функціонального боку менеджмент санації – це система антикризового управління, яка спрямовує фінансовий механізм з метою недопущення банкрутства та здійснення фінансового оздоровлення підприємства.

Функціональна сфера менеджменту передбачає: постановку цілей; визначення і аналіз головної проблеми (фінансової кризи), пошук альтернатив, прогнозування та оцінювання їх реалізації; прийняття правильного рішення; реалізацію конкретних заходів, контроль та аналіз виявлених відхилень. Для здійснення фінансового менеджменту потрібно мати об’єктивну повну інформаційну базу і службу контролінгу та аудиту.

Контрольні питання

1. Сутність банкрутства.

2. Сутність санації.

3. Першочергові заходи для санації.

4. Менеджмент санації.

Завдання для вивчення теми

1. Визначити наявність кризи, її вид та фазу розвитку.

2. Визначити фактори, які зумовили кризу.

3. Ризик та його види.