Методичні рекомендації. Програму і обґрунтування санаційного процесу розробляють у вигляді плану фінансового оздоровлення, бізнес плану

 

Програму і обґрунтування санаційного процесу розробляють у вигляді плану фінансового оздоровлення, бізнес плану, техніко-економічного підрозділу суб’єкта господарювання.

План фінансового оздоровлення – це розробка виробничої програми на найближчі роки (види продукції, їх кількість, вартість); баланс грошових доходів і витрат (обсяг необхідної допомоги щодо конкретних джерел, спрямованих на оздоровлення суб’єкта господарювання.

Основні параметри проекту бізнес-плану це – обґрунтування варіанта санації, розрахунок фінансових ресурсів; строк реалізації плану; фінансові результати реалізації плану (чиста теперішня вартість, внутрішня норма доходності, строк окупності проекту).

Для проведення санації має бути здійснена мобілізація капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

Внутрішні джерела фінансової санації – це частина фінансових ресурсів підприємства джерелом формування якої є операційна інвестиційна діяльність, що не пов’язана із залученням ресурсів на ринку капіталів.

Зовнішні джерела фінансової санації – це частина ресурсів, що надходить від власників підприємства, кредиторів та персоналу підприємства.

Фінансову санацію підприємств можна здійснювати лише при певному фінансовому забезпечені. Мобілізувати капітал можна з внутрішніх та зовнішніх джерел. Але при визначенні конкретних шляхів мобілізації фінансового капіталу необхідно визначити потребу в капіталі, форми фінансування, правила фінансування та визначити методи оптимізації розміру і структури капіталу. Форми фінансування визначаються за джерелами надходження капіталу та за правовим статусом інвесторів. Сукупний капітал підприємств складається з власного (чистий прибуток, амортизація, реструктуризація активів, внески учасників та засновників) та позикового капіталу (кредиторська заборгованість, кредитне фінансування). У виняткових випадках може надаватись державна фінансова підтримка. До внутрішніх джерел слід відносити чистий прибуток, амортизацію та реструктуризацію активів, а до зовнішніх - внески учасників та засновників, кредиторську заборгованість та кредитне фінансування.

Під час формування структури капіталу слід дотримуватись таких правил фінансування: золотого правила фінансування, золотого правила балансу та правила вертикальної структури капіталу.

Золоте правило фінансування вимагає, щоб строки, на які мобілізуються фінансові ресурси, співпадали зі строками, на які вони вкладаються в реальні інвестиції.

Золоте правило балансу вимагає не лише паралельності фінансування та інвестування, а й дотримання певних співвідношень між окремими статтями пасивів та активів.

Правило вертикальної структури капіталу відображає склад і структуру джерел формування капіталу тобто відображає співвідношення між власним і позиковим капіталом підприємства.

Мобілізація внутрішніх резервів фінансової стабілізації підприємства спрямована на підвищення або відновлення його платоспроможності, ліквідності. Це відбувається при збільшенні обсягів вхідних грошових потоків (збільшення виручки від реалізації, реструктуризації активів, рефінансування дебіторської заборгованості) або в результаті скорочення вихідних грошових потоків (зменшення витрат, що відносяться на собівартість продукції та витрати, що не відносяться до валових. Зменшити вихідні грошові потоки на підвищення платоспроможності можна й за рахунок зменшення чи заморожування витрат на інвестиції та інших витрат, які не належать до собівартості продукції.

Мобілізація зовнішніх джерел санації підприємства спостерігається коли:

· фінансування санації відбувається за рахунок акціонерного (пайового_ капіталу;

· фінансування йде за рахунок кредиторів;

· фінансування здійснюється при участі персоналу.

Фінансова санація підприємства розпочинається із санації балансу, тобто з формального покриття відбитих у балансі збитків, що є неодмінною умовою залучення коштів, збільшенням статутного фонду та одержання санаційних предметів.

Санація балансу є першою фазою двохступінчатої санації. Вона пов’язана зі зміною розмірів та структури першого розділу балансу підприємства – його власного капіталу. При санації балансу обов’язково розглядаються такі питання: збитки підприємства на джерела їх покриття; призначення санаційного прибутку; зменшення статутного фонду (деномінація та конверсія акцій, санація викупом акцій).

Контрольні питання

1. Фінансування суб’єктів господарської діяльності.

2. Правила фінансування санації підприємств.

Завдання для вивчення теми

1. Визначити методики реструктуризації активів.

2. Визначити способи збільшення статутного фонду.

3. Визначити у чому полягає суть золотого правила фінансування, золотого правила балансу, правила вертикальної структури балансу.