Методичні рекомендації. В Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом” запроваджено такі терміни

В Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом” запроваджено такі терміни, як санація та досудова санація.

Санація проводиться в трьох основних випадках:

1) до порушення кредиторами справи про банкрутство;

2) якщо саме підприємство звернулось до господарського суду із заявою про своє банкрутство;

3) якщо рішення про проведення санації виносить господарський суд.

Досудове врегулювання спорів, а також їх розгляд в суді регулюється Господарським Кодексом України.

Санація розглядається, як система заходів, передбачена процедурою провадження справи про банкрутство з метою запобігання ліквідації боржника і спрямованих на оздоровлення його фінансового стану, а також на задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації боргів та капіталу і зміною організаційної та виробничої структури боржника.

Досудова санація – система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника здійснюваних власником боржника, інвестором, з метою запобігання його ліквідації, вдавшись до реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, технічних, фінансово-економічних, правових заходів у межах чинного законодавства до початку порушення справи про банкрутство.

Якщо санація здійснюється у ході провадження справи про банкрутство то її здійснює призначений судом керуючий санацією. Під санацією розуміють сукупність усіх можливих заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення. Точніше санація – це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, прибутковості і конкурентоспроможності, ліквідності підприємства – боржника в довгостроковому періоді.

Досудове врегулювання спорів полягає у зверненні кредитора до дебітора з письмовою претензією про відшкодування заборгованості.

Розглядаючи претензію підприємства та організації звіряють розрахунки, здійснюють експертизу або вдаються до інших заходів, щоб забезпечити досудове врегулювання спору. Про результати розгляду претензії заявника повідомляти треба письмово.

Відповідь на претензію може бути такою:

· одержувач претензії не дав жодної відповіді на претензію;

· заявник одержав лист-відповідь, в якому претензію відхилено повністю або частково;

· претензія визнана повністю або частково, але не повідомляється про перерахування визначеної суми;

· претензію визнано і заборгованість погашено – спір вважається врегульованим.

· у випадку, коли претензія лишилася без відповіді або була відхилена, заявник змушений звернутися до суду, де порушується справа за позовними заявами. Позовна заява до суду визначається згідно з вимогами. Вирішується питання ціни позову.

Позов забезпечується:

· наданням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

· забороною відповідачеві вчинити певні дії;

· забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

· зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Разом з цим суд визначає керуючого санацією і стверджує план санації підприємства за яким складаються строки сплати заборгованості всім кредиторам. Якщо підприємство не виплатило в строк суми позивачеві, то він звертається із заявою стосовно порушення справи про банкрутство неспроможного боржника.

Контрольні питання

1. Подання претензії про відшкодування.

2. Досудове врегулювання господарських спорів.

3. Реструктуризація заборгованості.

4. Санація підприємств у судовому порядку.

Завдання для вивчення теми

1. Етапи подолання неплатоспроможності підприємств.

2. План досудової санації.

3. Реструктуризація заборгованості, порядок її здійснення.

4. Механізм реалізації судової процедури санації підприємства.