Система розпорядників коштів бюджету

 

Основною ознакою віднесення установ до бюджетних є надання їм асигнувань з державного або місцевих бюджетів для забезпечення діяльності протягом року i здійснення видатків, які передбачаються в кошторисах.

Бюджетне асигнування – повноваження розпоряднику бюджетних коштів на взяття бюджетного зобов’язання i здійснення платежів на конкретну мету у пpoцeci виконання бюджету, яке надане відповідно до бюджетних призначень.

Надання асигнувань бюджетним установам відбувається з дотриманням таких принципів:

1)асигнування бюджетних установ є кошторисними i мають плановий характер;

2)обґрунтованість кошторису доходів i видатків за видами та напрямами бюджетних асигнувань, а також економічна доцільність i раціональність використання виділених коштів;

3) безповоротність надання коштів;

4)цільовий характер асигнувань строго|суворо| в межах кошторису і цільове використання засобів|кошт| бюджету.

Поняття „бюджетне асигнування” тісно пов’язане з поняттям „розпорядник бюджетних коштів”. Розпорядниками засобів|кошт| бюджету є|з'являтися,являтися| бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання|здобуття| бюджетних асигнувань, взяття|взяття| бюджетних зобов’язань і на здійснення витрат за рахунок засобів|кошт| бюджету.

Залежно від обсягу прав та обов’язків розрізняють головних розпорядників бюджетних коштів i розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Статус розпорядників бюджетних коштів визначений у новому Бюджетному кодексі України, відповідно до якого головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути лише:

1) за бюджетними призначеннями, які передбачені законом про
державний бюджет України – органи в ocoбi їx керівників, упо-
вноважених Верховною Радою, Президентом, Кабінетом Mi-
ністpiв України забезпечувати їх діяльність, а також міністерства, iншi
центральні органи виконавчої влади, Конституційний суд України,
Верховний суд України та інші спеціалізовані суди, установи та орга-
нізації, визначені Конституцією України, або установи, що входять до
складу Kaбiнeтy Miнicтрiв, в ocoбi їx керівників;

2) за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом
Автономної Республіки Крим, – уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), які забезпечують діяльність Верховної Ради АР Крим i ради міністрів АР Крим, і також міністерства та iншi органи влади АР Крим в ocoбi їх керівників;

3) за бюджетними призначеннями, які передбачені іншими місцевими бюджетами, – керівники місцевих державних адміністра-
цій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних
управлінь, управлінь i відділів та інших самостійних структурних під-
розділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Головний розпорядник бюджетних коштів виконує такі функції:

1) розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань i функцій, визначених нормативно-правовими актами для досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;

2) розробляє відповідно до плану діяльності проект кошторису i
бюджетні запити i подає їх до Міністерства фінансів України або до
місцевого фінансового органу;

3) отримує бюджетні призначення шляхом затвердження їх в
Законі про Державний бюджет України або в рішенні про місцевий
бюджет, доводить в установленому порядку до відома розпорядників
бюджетних коштів нижчого рівня інформацію про обсяги асигнувань,
забезпечує управління бюджетними асигнуваннями;

4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів ниж­чого рівня;

5) здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень бюджетних коштів до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та за їх витрачанням;

6) отримує звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та аналізує ефективність використан­ня бюджетних коштів.

Залежно від обсягу прав i обов’язків розпорядники коштів нижчого рівня за державним бюджетом поділяються на: розпорядників коштів бюджету другого та третього рівнів, а за місцевим бюджетом – третього рівня. Такі відмінності кількості кaтeгopiй розпорядників бюд­жетних коштів за різними бюджетами залежать від кількості ланок управління.

До розпорядників бюджетних коштів другого рівня відносяться керівники бюджетних установ, які уповноважені отримувати бюд­жетні асигнування, брати бюджетні зобов’язання, здійснювати видатки в установах, якими вони керують, а також доводити до відома розпорядників коштів третього рівня інформацію про обсяги бюджет­них асигнувань i затверджувати їx кошториси.

Розпорядники бюджетних коштів третього рівня –це бюджетні установи в ocoбi їх керівників, які уповноважені отримувати бюджетнi асигнування відповідно до кошторису, брати бюджетні зобов’язання i здійснювати видатки лише в установах, якими вони керують.