Особливості організації бухгалтерського обліку|урахування| бюджетних установ, його функції, завдання|задача| і принципи
Відповідно до Бюджетного кодексу України бюджетна установа – орган, установа або організація, які визначені Конституцією України, а також установи або організації, створені в установленому порядку органами державної влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування|самоуправління|, які повністю утримуються|утримуватися| за рахунок відпо-відного державного або місцевих бюджетів і є|з'являтися,являтися| неприбутковими. У даний час|нині| існує близько 100 тис. установ і організацій різного профілю, які існують за рахунок|утримуватися| |із| коштів|кошт| бюджету. Це – установи освіти|утворення|, науки, медицини, органів законодавчої і виконавчої влади, силові міністерства та відомства й ін. Діяльність бюджетних установ здійснюється на підставі положення|становище| (статуту|устав|), затвердженого в установленому порядку уповноваженим органом. З моменту|із моменту| реєстрації положення|становище| (статуту|устав|) бюджетна установа вважається|лічиться| юридичною особою і згідно зі ст. 23 Цивільні|громадянський| кодекси України може від свого імені захищати майнові і немайнові права та нести відповідальність, бути позивачем і відповідачем у суді й арбітражі. Фінансово-господарська діяльність бюджетних установ, як суб’єктів господарювання, характеризується особливостями, які впливають на органі-зацію і ведення обліку|урахування| та складання на його основі фінансової звітності: 1) бюджетні установи функціонують на правах державної або комунальної форми власності. Таке положення|становище| визначає порядок|лад| придбання|надбання| цінностей за державні кошти, формування власного капіталу як основи для становлення і подальшого|дальший| здійснення діяльності; 2) установи відносяться до категорії неприбуткових організацій – метою|ціль| їх діяльності є|з'являтися,являтися| представлення нематеріальних послуг, які не можна оприбутковувати на складі як готову продукцію, відсутнє поняття виробничого браку|шлюб|, а отримання|здобуття| негативного результату може розгляд-датися|розглядуватися| також як результат; 3) бюджетні установи в процесі надання|виявлення| нематеріальних послуг здійснюють витрати, які по економічному змісту|вміст,утримання| відрізняються від витрат|затрата| суб’єктів підприємницької діяльності. Під витратами розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню; 4) бюджетні установи не наділені оборотними коштами. Їх фінансове положення|становище| визначається своєчасністю і повнотою надход-ження|вступ| асигнувань з|із| відповідних бюджетів або оплатою рахунків|лічба| відпо-відно до прийнятих зобов’язань; 5) бюджетні установи є|з'являтися,являтися| первинною ланкою бюджетної системи України і беруть участь у виконанні як прибуткової, так і витратної частини|частка| бюджету відповідно до кошторису (додаток Б1).
Процес надання|виявлення| нематеріальних послуг є|з'являтися,являтися| основним і складним видом діяльності бюджетних установ. Він пов’язаний з різноманітним|всілякий| витрачанням матеріальних і фінансових ресурсів – нарахуванням заробітної плати і стипендій, придбанням |надбання|і використанням необоротних активів, запасів та ін. Внаслідок цього виникають і накопичуються витрати, порівняння яких з |із|дохо-дами |доход|визначає результат виконання кошторису бюджетної установи за рік. Облік|урахування| у бюджетних установах забезпечує віддзеркалення|відображення,відбиття| всіх операцій, пов’язаних з виконанням кошторису. Об’єктом вивчення бухгалтерського обліку|урахування| в бюджетних установах є: |з'являтися,являтися| грошові кошти; доходи|доход| і витрати загального|спільний| і спеціального фондів|фундація| кошторису; основні засоби|кошт|, інші необоротні матеріальні та нематеріальні активи; запаси; дебіторська заборгованість; зобов’язання; фонди|фундація| в необоротних активах і в малоцінних швидкозношуваних предметах; фінансові результати виконання кошторису. Бюджетний облік|урахування| і створювана на його базі фінансова звітність засновані на таких|слідуючий| основних принципах: 1) законність – відповідність правилам і процедурам, передба-ченим законодавчими і нормативними актами; 2) правильність – добросовісне застосування|вживання| прийнятих правил і процедур; 3) обачність – обґрунтована, розсудлива оцінка фактів; 4) достовірність – правдиве віддзеркалення|відображення,відбиття| в бухгалтерській звітності фінансових операцій держави з|із| дотриманням вимог, відповідних нормативних актів; 5) незалежність – розмежування фінансових звітних періодів про виконання бюджету за роками; 6) постійність|незмінність| – незмінність методів бухгалтерського обліку|урахування|, вибраної облікової політики (зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями|становище| (стандартами) бухгалтерського обліку|урахування|); 7) доступність – інформація, що міститься|утримуватися| в бухгалтерському обліку|урахування| і звітності, повинна бути зрозумілою для користувачів; 8) доцільність – корисність інформації для підготовки і ухвалення|прийняття,приймання| рішень; 9) зіставність|порівнянність| – можливість|спроможність| визначити очікуваного|сподіваний| виконання бю-джету за допомогою порівняння інформації, що міститься|утримуватися| в бухгалтер-ському обліку|урахування| і звітності за певний період; 10) перевага|вищість| змісту|вміст,утримання| над формою – операції враховуються відповідно до їх суті, а не тільки|лише| виходячи з юридичної форми; 11) своєчасність – забезпечення сучасною інформацією органів законодавчої і виконавчої влади, які ухвалюють рішення, виносять оцінку виконання бюджету, готують пропозиції|речення| для складання проекту бюджету наступного року; 12) грошові вимірники – угруповання і віддзеркалення|відображення,відбиття| всіх операцій в обліку|урахування| і звітності проводиться|виробляється,справляється| в грошовій одиниці України (грн). До основних функцій обліку|урахування| в бюджетних установах відносяться:інформаційна, управлінська і контрольна. Інформаційна функція обліку|урахування| полягає в накопиченні, угрупованні, узагальненні і наданні інформації. Вона відіграє роль першоджерела, оскільки|тому що| надання обліковій інформації є|з'являтися,являтися| першим підготовчим етапом процесу управління, регулювання, планування|планерування| і контролю. Цій функції належить першість, оскільки|тому що| облікова інформація складає близько 70 % від загального|спільний| об’єму|обсяг| економічної інформації. Управлінська функція обліку|урахування| полягає в забезпеченні інформації, необхідної для планування|планерування|, регулювання, оцінки (аналізу) об’єктів управління всіх рівнів для ухвалення|прийняття,приймання| рішень. Функція контролю пов’язана з постійним суцільним контролем, який здійснюється на всіх етапах проведення господарських операцій: попередній – до здійснення операції, поточний – під час здійснення операції і подальший|наступний| – після|потім| здійснення операції. Основні завдання|задача| обліку|урахування| бюджетних установ: 1) формування повної|цілковитий| і достовірної інформації про господарську діяльність (їх фінансовий і майновий стан) на підставі нормативно-правової бази; 2) своєчасне забезпечення необхідною інформацією внутрішніх (апарат управління установ, керівники структурних підрозділів) і зовнішніх (галузеві міністерства і відомства, органи Державного казначейства, податкові органи, споживачі послуг) користувачів у достатньому об’ємі|обсяг|; 3) контроль за дотриманням фінансової дисципліни, строгий|суворий| режим економії, ефективне використання і зберігання грошових коштів і матеріальних цінностей для своєчасного попередження|попереджувати,запобігання| негативних кроків у діяльності бюджетних установ і їх запобігання; 4) систематичний контроль за виконанням кошторису бюджетних установ, який є|з'являтися,являтися| основним документом, узагальнюючим їх діяльність. 1.3. Форми організації та ведення обліку в бюджетних установах|урахування|
Ведення бухгалтерського обліку|урахування| в бюджетній установі відповідно до вимог Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХIV „Про бухгалтерський облік|урахування| і фінансову звітність в Україні” організовує керівник. Відповідно до Бюджетного кодексу керівник також несе відповідальність за цільове використання бюджетних коштів і результати основної діяльності. Для забезпечення процесу бухгалтерського обліку|урахування| установа самостійно вибирає форми його організації, що передбачено законо-давчими нормами: 1) вводити|запроваджувати| в штат установ посади бухгалтера або створення|створіння| бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; 2) користуватися послугами фахівця з бухгалтерського обліку|урахування|, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення|створіння| юридичної особи; 3) ведення на договірній основі бухгалтерського обліку|урахування|, корис-туючись послугами централізованої бухгалтерії або аудиторської фірми; 4) самостійне ведення бухгалтерського обліку|урахування| і складання звітності безпосередньо керівником установи. Зважаючи на специфіку діяльності бюджетної установи, ведення обліку|урахування| здійснюється структурним підрозділом (бухгалтерією) на чолі з головним бухгалтером або ж централізованою бухгалтерією. При виборі головного бухгалтера керівник установи проводить з|із| ним співбесіду сумісно|спільно| з|із| керівником бухгалтерської служби вищестоящої організації, щоб оцінити професійні навики|навичка| кандидата. У перспективі планується|планерувати| атестація головних бухгалтерів органами Державного казначейства. Керівник бюджетної установи спільно з|із| головним бухгалтером визначає облікову політику установи, для цього необхідно: 1) вибрати форму бухгалтерського обліку|урахування| як певну систему регістрів|реєстр| обліку|урахування|, порядку|лад| та способу реєстрації і узагальнення інформації в них з|із| дотриманням єдиних принципів, встановлених|установлений| законодавчими актами, і з урахуванням|з врахуванням| особливостей своєї діяльності та технології обробки облікових даних; 2) розробити систему і форми внутрішньогосподарчого|внутрігосподарський,внутрішньогосподарський| (управлін-ського) обліку|урахування|, звітності і контролю за господарськими операціями; 3) затвердити правила документообігу і технологію обробки облікової інформації; 4) поклопотатися|потурбуватися| про належні умови праці – важливу|поважний| умову правильного ведення бухгалтерського обліку|урахування|. Правила ведення бухгалтерського обліку|урахування| і складання звітності про виконання кошторисів бюджетних установ встановлює Державне казначейство України. Статтею 4 Бюджетного кодексу визначений склад бюджетного законодавства. У здійсненні бюджетного процесу в Україні всі нормативно-правові акти, повинні застосовуватися тільки|лише| в частині|частка|, що не суперечить|перечити| йому. Правильність бухгалтерського обліку|урахування| забезпечується єдністю його системи, яка будується на підставі бюджетної класифікації. Бюджетна класифікаціяпредставляє|уявляти| науково обґрунтоване обов’язкове угрупування доходів|доход| і витрат за однорідними ознаками, закодованими певним чином. Доходи|доход| групують за видами, а витрати за напрямами|направлення|. Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування|самоуправління|, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів|доход|, а також організаційних, програмних і економічних категорій витрат, забезпечення загальнодержавної і міжнародної зіставності|порівнянності| бюджетних показників. Міністр фінансів затверджує бюджетну класифікацію, а також зміни до неї, і інформує про це в обов’язковому порядку|лад| Верховну Раду України. У даний час|нині| діє бюджетна класифікація, затверджена в 2001 р. з|із| подальшими змінами і доповненнями. Бюджетна класифікація має наступні|слідуючий| складові частини: 1) класифікація доходів|доход| бюджету; 2) класифікація витрат (зокрема кредитування за вирахуванням погашення) бюджету; 3) класифікація фінансування бюджету; 4) класифікація боргу. Доходи|доход| бюджету класифікуються за наступними|слідуючий| розділами: 1) податкові надходження|вступ|; 2) неподаткові надходження|вступ|; 3) доходи|доход| від операцій з|із| капіталом; 4) трансферти. Витрати бюджету класифікуються за: 1) економічною характеристикою операцій (економічна класифі-кація витрат); 2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація витрат); 3) за бюджетними програмами (програмно-цільова класифікація витрат). За економічною класифікацією витрати бюджету діляться на: поточні витрати, капітальні витрати і кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністерством фінансів України. Кожному напряму|направлення| витрат відповідає код економічної класифікації витрат (КЕКВ): 1) поточні витрати – код 1000; 2) оплата праці працівників бюджетних установ – код 1100; 3) нарахування на заробітну плату – код 1120; 4) придбання|надбання| предметів і матеріалів, оплата послуг – код 1130; 5) витрати і відрядження – код 1140; 6) матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт і заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення – код 1150; 7) оплата комунальних послуг і енергоносіїв – код 1160; 8) субсидії і поточні трансфери – код 1300; 9) капітальні витрати – код 2000; 10) кредитування з урахуванням|з врахуванням| погашення – код 4000. Відомча класифікація витрат бюджету визначає перелік головних роз-порядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України і місцеві фінансові органи ведуть реєстр всіх розпорядників бюджетних коштів. Програмна класифікація витрат бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовом методом. Класифікація фінансування бюджету визначає джерела отримання|здобуття| фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напряму|направлення| витрачання фінансових ресурсів, які утворилися в результаті|унаслідок,внаслідок| перевищення доходів|доход| бюджету над його витратами (до цієї категорії відносяться платежі з погашення основної суми боргу). Класифікація боргу, за якою борги|обов'язок| бюджету групуються за видами кредиторів і боргових зобов’язань, які у свою чергу|своєю чергою| діляться на внутрішні і зовнішні борги|обов'язок| держави. Форми бухгалтерського обліку|урахування|: 1) меморіально-ордерна; 2) журнально-ордерна; 3) журнал-головна; 4) скорочена журнально-ордерна; 5) автоматизована або комп’ютерна. Основною формоюпрактичного застосування|вживання| в бюджетних установах є|з'являтися,являтися| меморіально-ордерна, яка була введена|запроваджена| з 1 жовтня 2000 року наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 р. № 68, під цим же номером розроблена Інструкція про порядок|лад| складання меморіальних ордерів. Записи в меморіальному ордері здійснюються як за окремими первинними документами, так і за групами однорідних документів, які переві-рені в бухгалтерії на повноту і правильність їх оформлення, заповнення в них реквізитів, а також зміст|вміст,утримання| і законність здійснення фінансових операцій. Особи, які склали і підписали документи, несуть відповідальність за достовірність їх даних, а також за своєчасне і якісне складання первинних документів. Перевірені і прийняті до обліку|урахування| документи систематизувалися по датах здійснення операцій (у хронологіч-ному порядку|лад|) і оформляються меморіальними ордерами – накопичувальними відомостями, яким привласнюються наступні|слідуючий| постійні номери: 1) меморіальний ордер № 1 – накопичувальна відомість за касовими операціями. Форма № 380 (бюджет) і форма № 380 авт. (бюджет); меморіальний 2) меморіальний ордер № 2 – накопичувальна відомість руху гро-шових коштів загального|спільний| фонду|фундація| в органах Державного казначейства України (установах банків). Форма № 381 (бюджет) і форма № 381 – авт. (бюджет); 3) меморіальний ордер № 3 – накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду|фундація| в органах Державного казначейства України (установах банків) Форма № 382 (бюджет) і форма № 382 – авт. (бюджет); 4) меморіальний № 4 – накопичувальна відомість за розрахунками з|із| іншими дебіторами. Форма № 408 (бюджет) і форма № 408 авт. (бюджет); 5) меморіальний ордер № 5 – зведення|склепіння,звід| розрахункових відо-мостей по заробітній платі і стипендіях. Форма № 405 (бюджет) і форма № 405 – авт. (бюджет); 6) меморіальний ордер № 6 – накопичувальна відомість за роз-рахунками з|із| іншими кредиторами. Форма № 409 (бюджет) і форма № 409 – авт. (бюджет); 7) меморіальний № 7 – накопичувальна відомість за розрахунками в порядку|лад| планових платежів. Форма № 410 (бюджет) і форма № 410 – авт. (бюджет); 8) меморіальний № 8 – накопичувальна відомість за розрахунками з|із| підзвітними особами|обличчя,лице|. Форма № 386 (бюджет) і форма № 386-авт. (бюджет); 9) меморіальний № 9 – накопичувальна відомість про вибуття і переміщення необоротних активів. Форма № 438 (бюджет) і форма № 438 – авт. (бюджет); 10) меморіальний № 10 – накопичувальна відомість про вибуття і переміщення малоцінних і швидкозношуваних предметів. Форма № 439 (бюджет) і форма № 439 – авт. (бюджет); 11) меморіальний № 11 – зведення|склепіння,звід| накопичувальних відомостей про надходження|вступ| продуктів харчування. Форма № 398 (бюджет) і форма № 398 (бюджет); 12) меморіальний № 12 – зведення|склепіння,звід| накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування. Форма № 411 (бюджет) – форма № 411 – авт. (бюджет); 13) меморіальний № 13 – накопичувальна відомість витрачання матеріалів. Форма № 396 (бюджет) і форма № 396 – авт. (бюджет); 14) меморіальний № 14 – накопичувальна відомість нарахування доходів|доход| спеціального фонду|фундація| бюджетних установ. Форма № 409 (бюджет) і форма № 409 – авт. (бюджет); 15) меморіальний № 15 – зведення|склепіння,звід| відомостей за розрахунками з|із| батьками на забезпечення дітей. Форма № 406 (бюджет) і форма № 406 авт. (бюджет); 16) меморіальний ордер Форма № 274 (бюджет) і форма № 274 – авт. (бюджет); 17) меморіальний ордер ф. № 274 застосовується для віддзеркалення|відображення,відбиття| операцій, які не фіксуються в меморіальних ордерах № 1 – 15, і для операцій, за якими не слід складати накопичувальні відомості і зведення|склепіння,звід|. Кожен меморіальний ордер підписується головним бухгалтером або його заступником і працівником, який його склав, а в централізованих бухгалтеріях керівником групи. Позиція „Сума оборотів|зворот,оберт| по меморіальному ордеру” у вигляді відповідної кореспонденції рахунків|лічба| переноситься в книгу „Журнал – головна”, яка є|з'являтися,являтися| регістром|реєстр| синтетичного обліку|урахування|. Як правило, книга „Журнал|часопис| – головна” ведеться за рахунками |лічба|другого порядку |лад|(субрахунками), але |та|може вестися і за рахунками |лічба|третього порядку та|лад|і служить підставою |основа,заснування|для складання Балансу. На рис 1.1 надамо|уявлена| схему меморіально-ордерної форми обліку|урахування| бюджетних установ.
Рис. 1.1. Схема меморіально-ордерної форми обліку|урахування| бюджетних установ Аналітичний облік|урахування| бюджетні установи ведуть в облікових регістрах|реєстр| (книгах, картках|карточка|, накопичувальних відомостях), форми яких затверджені наказом Державного казначейства України від 06.10.2000 р. № 100 „Про порядок|лад| складання карток|карточка| і книг аналітичного обліку|урахування| бюджетних установ”. 1.4. План рахунків|лічба| бухгалтерського обліку бюджетних установ|урахування|
У бухгалтерському обліку|урахування| бюджетних установ застосовуються різні за змістом, призначенням і будовою|споруда| бухгалтерські рахунки|лічба|. Для забезпечення однорідного віддзеркалення|відображення,відбиття| господарських операцій, угру-пування і накопичення облікової інформації, необхідної для систе-матичного контролю, складання звітності і проведення економічного ана-лізу, призначені План рахунків|лічба| (додаток Г) бухгалтерського обліку|урахування| бюджетних установ (далі План рахунків|лічба|) і Порядок|лад| застосування|вживання| Плану рахунків|лічба| бюджетних установ), затверджені наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12. 99 р. № 114 з|із| подальшими змінами і доповненнями. План рахунків|лічба| розроблений на основі Плану рахунків|лічба| бухгалтерського обліку|урахування| активів, капіталу зобов'язань і господ-дарських операцій підприємств і організацій, затвер-джений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 з урахуванням|з врахуванням| вимог міжнародних стандартів і специфіки діяльності бюджетних уста-нов. З метою забезпечення єдності віддзеркалення|відображення,відбиття| однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних субрахунках бухгалтерського обліку|урахування|, встановлених|установлений| Планом рахунків|лічба| бухгалтерського обліку|урахування| бюджетних установ була розроблена і затверджена наказом Державного казначейства України Інструкція № 61 від 10.07.2000 р. За структурою План рахунків|лічба| складається з восьми класів балансових рахунків|лічба| і класу 0 „Забалансові|позабалансовий| рахунки”|лічба|. Розділ I „Балансові рахунки”|лічба|. Клас 1. Необоротні активи (номери рахунків|лічба| 10-13). Клас 2. Запаси (20-25). Клас 3. Грошові кошти, розрахунки й інші активи (30-36). Клас 4. Власний капітал (40-44). Клас 5. Довгострокові зобов’язання (50-52). Клас 6. Поточні зобов’язання (60-69). Клас 7. Доходи|доход| (70-73). Клас 8. Витрати (80-82). Розділ II: клас 0 – забалансові|позабалансовий| рахунки|лічба| (01-09). Клас 1 „Необоротні активи” – об’єднує рахунки|лічба|, призначені для обліку|урахування| основних засобів|кошт| бюджетних установ, інших необоротних мате-ріальних і нематеріальних активів, отриманих|одержаних| для тривалого використан-ня, і не призначені для реалізації або використання протягом одного року. Клас 2 „Запаси” – об’єднує рахунки|лічба| для обліку|урахування| оборотних матеріальних активів, що належать бюджетним установам, реалізацію і використання яких планується|планерувати| здійснити протягом року. Клас 3 „Грошові кошти, розрахунки і інші активи” включає рахунки|лічба|, призначені для віддзеркалення|відображення,відбиття| поточних фінансових активів: грошових коштів в касі, на рахунках|лічба| в органах Державного казначейства України, в розрахунках з|із| дебіторами. Клас 4 „Власний капітал” – включає рахунки|лічба|, призначені для обліку|урахування| фондів|фундація| і визначення результатів виконання кошторисів бюджетної установи, а також сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування|підкорення|) бюджетів за поточний рік. Клас 5 „Довгострокові зобов’язання” – призначений для обліку|урахування| зобов’язань бюджетної установи, які не виникають в процесі звичайної|звичний| діяльності і не характерних|вдача| для діяльності даної установи, погашення яких відбудеться по завершенню поточного бюджетного року. Клас 6 „Поточні зобов’язання” – включає рахунки|лічба|, призначені для обліку|урахування| зобов’язань установи, які виникають протягом звичайної|звичний| його діяльності і погашення яких очікується протягом одного бюджетного року. Клас 7 „Доходи” – |доход|призначений для обліку|урахування| доходів|доход|, що отриму-ються|одержуються| бюджетною установою за рахунок загального|спільний| і спеціального фондів|фундація|, а також сільських, селищних, міських бюджетів. Клас 8 „Витрати” – об’єднує рахунки|лічба|, призначені для обліку|урахування| фактичних витрат сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування|підкорення|) бюджетів. Розділ II Забалансові|позабалансовий| рахунки:|лічба| 01 орендовані необоротні активи; 02 активи на відповідальному зберіганні; 03 незавершене капітальне будівництво; 04 непередбачені активи і зобов’язання; 05 гарантії і забезпечення; 07 списані активи і зобов’язання; 08 бланки строго|суворо| обліку|урахування|; 09 призначення і зобов’язання. Ці рахунки|лічба| призначені для обліку|урахування| активів і розрахунків, які виключені з|із| обороту|зворот,оберт| установ і не відображаються в Балансі|та|. Облік|урахування| на забалансових|позабалансовий| рахунках|лічба| відображається без застосування|вживання| методу подвійного запису.|урахування| Контрольні запитання
1. Визначення бюджетного обліку, його завдання. 2. Складові бюджетного обліку. 3. Що розуміють під предметом бюджетного обліку? 4. Що розуміють під методом бюджетного обліку? 5. Мета бухгалтерського обліку бюджетних установ. 6. Принципи і вимоги ведення обліку та складання звітності 7. Функції бухгалтерського обліку бюджетних установ. 8. Зміст облікової політики бюджетних установ. 9. Установи та організації, що належать до бюджетних. 10. Особливості фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. 11. Об’єкти бухгалтерського обліку бюджетних установ. 12. Поняття плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. 13. Структура плану рахунків. 14. Форми бухгалтерського обліку. 15. Централізація і децентралізація обліку в бюджетних установах, організаціях. 16. Бюджетна класифікація, її структура. 17. Економічна класифікація видатків, коди КЕКВ за основними напрямками видатків. 18. За якими розділами класифікуються доходи бюджету? 19. За якими розділами класифікуються витрати бюджету? 20. Що представляє собою класифікація фінансування бюджету?
|