Функції грошей.
Функції грошей виражають внутрішню основу і зміст грошей, а також проявляють їх суть, як економічної категорії. Гроші виконують наступні 5 функцій: 1. Міра вартості. 2. Засіб обігу. 3. Засіб накопичення. 4. Засіб платежу. 5. Світові гроші.
1). Міра вартості ─ це функція, сутність якої полягає у тому, що гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів у формі ціни. Гроші за своєю сутністю є особливим товаром, що має властивості загального еквівалента - здатність обмінюватися на будь-який інший товар, загальну споживчу цінність замість специфічної, властивої звичайним товарам, є безпосереднім носієм абстрактної цінності і суспільного багатства. 2) Засіб обігу ─ це функція, в якій гроші є інструментом під час обміну товарів і забезпечують їх (товарів) обіг: T - Г - T (на відміну від бартерного T - T), де Т ─ товар; Г ─ гроші. Процес поділяється на два самостійні акти: (Т – Г) і (Г – Т). Завдяки цьому можна затримувати гроші та нагромаджувати вартість (це розширює можливості виробничої сфери); власник грошей може перенести купівлю іншого товару на майбутнє або взагалі використати гроші за іншим призначенням. Гроші як засіб обігу мають такі риси: - портативність; - економічна подільність; - однорідність маси; - відносна міцність; - дешевизна виготовлення; - здатність швидко відтворювати будь-яку необхідну для їх обігу кількість. Формула обігу грошей: T ─ Кредит ─ T (продаж товарів у кредит). Завдяки цьому звузилася сфера використання грошей як засобу обігу і поширилася сфера їх икористання як засобу платежу, а також з’явилися так звані кредитні гроші; 3) Засіб платежу ─ це функція, коли гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення. Поява цієї функції обумовлена продажем товару в кредит. Ці гроші відмінні від грошей ─ засобів обігу. Така відмінність пояснюється фактором часу, який відділяє реалізацію товару (в борг) від платежу за рахунок погашення заборгованості. Вимога до грошей ─ засобу платежу ─ це їх сталість (відбувається коригування ставки процента відповідно до знецінення грошей); 4) Засіб нагромадження ─ це функція, коли гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення. Ця функція розвинулася після функції засобу обігу, коли товаровиробник міг залишити частину виручки собі (його продуктивність праці була вищою за поточні виробничі та споживчі потреби), але раніше функції засобу платежу. Гроші як засіб нагромадження можуть мати такі форми: - скарб у вигляді золотих зливків; - скарб в естетичній формі (предмети розкоші); - скарб у формі нагромадження вартості. У цьому випадку він є резервом платіжних засобів, який можна спрямувати на розширення виробництва, вкласти в цінні папери, банки тощо і отримати додатковий прибуток. Напрями використання грошей як засобу нагромадження. У сучасних умовах сфера функціонування грошей як засобу нагромадження вартості поділилася на дві частини: - там, де нагромадження вартості зумовлюється потребами розширеного відтворення, оборотом капіталу, має конкретно-цільове призначення і є відносно короткочасним; цю функцію гроші виконують у формі знаків вартості; - там, де нагромаджується абсолютне багатство, необхідне за межами усталеного процесу суспільного відтворення; воно має форму скарбу й обслуговується справжніми грошима - золотом; 5) С вітові гроші ─ гроші, що обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті та забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами: - долар США; - ЄВРО. Гроші на світовому ринку виконують функції загального платіжного засобу, загального засобу обігу та засобу перенесення багатства з однієї країни до іншої. Отже, світовим грошам притаманні всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку. Якщо світові гроші використовують для погашення боргів, пов'язаних із зовнішньою торгівлею, банківськими та фінансовими позичками тощо, то вони виконують функцію засобу платежу. Коли витрачають для негайної купівлі товарів чи послуг і замість їх певної суми, яку вивозять (пересилають), в країну ввозять еквівалентну товарну вартість, вони виконують функцію купівельного засобу. Якщо світові гроші переміщаються з однієї країни до іншої без зустрічного переміщення товарного еквівалента чи погашення боргу, то вони забезпечують перенесення багатства.
|
