Особливості судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку, відповідно до п. 56.1. ст.. 56 ПКУ. Рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку, відповідно до п. 56.10 ст. 56 ПКУ. Єдиним винятком, коли платник податків не може оскаржити грошове зобов’язання, є тоді коли платник податків самостійно визначив розмір грошового зобов’язання (проте платник податків вправі подати корегуючи декларацію в визначений строк і порядок), відповідно до п. 56.11. ст.. 56 ПКУ. Суб’єктний склад податкового спору складає із одного боку податковий орган, а із другого боку платник податків (фізична особа, приватний підприємець,юридична особа).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, ст.. 17 КАСУ. Тому податкові спори розглядають суди адміністративної юрисдикції. Керуючись ст.. 19 КАСУ, обирається конкретний адміністративний суд, в якому буде розглядатись справа, як правило це адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача, але у виняткових випадках можливо вибрати суд за місцезнаходженням позивача.

Щодо строку звернення до суду, то між п. 56.18 та п.56.19 ст. 56 ПКУ існує колізія в одному випадку вказується строк 30 днів, в іншому 1095 днів.

В загальному позиція наступна, беручи до уваги п. 56.21 ст. 56 ПКУ, у даному випадку колізія вирішується в користь інтересів платника податків, тобто строк звернення до суду становить 1095 днів.

Проте в залежності від фактичних обставин справи, зокрема коли було отримано платником податків податкове повідомлення-рішення, строк звернення до суду може бути менший, а ніж 1095 днів, зокрема 6 місяців або 1 місяць.

Щодо вимог до адміністративної позовної заяви, то у позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п`ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.