Методика розвитку загальної витривалості

Розвитком загальної витривалості переслідуються два основні завдання:

– створення перспективи для переходу до підвищених тренувальних навантажень;

– перенесення витривалості на вибрані форми спортивних вправ.

Це передбачає суттєві відмінності у засобах і методах розвитку загальної витривалості залежно від вимог, обумовлених специфікою видів практичної діяльності. При плануванні роботи, спрямованої на розвиток загальної витривалості, насамперед слід урахувати чітку залежність її спрямованості і складу засобів і методів від практичної діяльності співробітника.

Ідентичним у методиці розвитку загальної витривалості у курсантів є: період, протягом якого виконується основна робота, спрямована на розвиток даної якості, – переважно перший і якоюсь мірою другий етап підготовчого періоду; спільність засобів – застосовуються вправи загальнопідготовчого і допоміжного характеру; обсяг роботи, спрямованої на розвиток загальної витривалості, в сумарному обсязі тренувальної роботи.

Основною відмінністю у методиці розвитку загальної витривалості у курсантів є різниця в обсязі засобів, спрямованих на удосконалення загальної витривалості стосовно роботи різного характеру: тривалих вправ помірної інтенсивності (аеробного характеру), що втягують у роботу значну частину м'язів; вправ швидкісного, швидкісно-силового і силового характеру; вправ, що ставлять високі вимоги до анаеробних можливостей, а також засобів, які сприяють розвитку гнучкості і спритності.

Зокрема, у курсантів, які тренуються на довгих і середніх дистанціях розвиток загальної витривалості пов'язаний з підвищенням можливостей організму до ефективного виконання роботи великої і помірної інтенсивності, що вимагає граничної мобілізації аеробних здібностей. У цьому випадку забезпечуються умови для виконання великих обсягів тренувальної роботи, повного відновлення після навантажень, а також створюються необхідні передумови для прояву високого рівня аеробних можливостей при спеціальній роботі.

У курсантів, які тренуються у швидкісно-силових видах, єдиноборствах, іграх, на спринтерських дистанціях в циклічних видах спорту, процес розвитку загальної витривалості значно складніший. Робота, спрямована на підвищення аеробних можливостей, повинна виконуватися лише в обсязі, що забезпечує ефективне виконання специфічної роботи і перебіг відновних процесів, і в той же час не створювати перешкод для наступного розвитку швидкісних якостей і удосконалення швидкісної техніки. Основна ж увага повинна бути приділена підвищенню працездатності при виконанні різного роду загальнопідготовчих і допоміжних вправ, спрямованих на розвиток швидкісно-силових якостей, анаеробних можливостей, гнучкості і координаційних здібностей.