Приклад. 1. Проектування вертикального планування ділянки аеродрому завершили на попередньому ПЗ
1. Проектування вертикального планування ділянки аеродрому завершили на попередньому ПЗ. Наносимо лінію «0» робіт. Для цього з’єднуємо лінією точки перетину однойменних проектних та чорних горизонталей. 2. На ПЗ №5 мі розрахували проектні відмітки ЛС ПК2+10 на північ від осі ЗПС (схема 5.1). 158,03; 157,65; 156,90; 156,75; 156,30 та 156,75. Повздовжній ухил ЛС північніше осі ЗПС повністю співпадає з повздовжнім ухилом ЗПС та складає 0,003. Виходячи з цього різниця (перевищення) проектних відміток вершин нівеліровочної сітки становить 0,09 м (30×0,003) порівняно з суміжним. Розраховуємо проектні відмітки в межах ЛС північніше осі ЗПС від ПК0 до границі плану. 3. На схід від ПК0 ухил складає 4‰. Різниця відміток у вершинах квадратів буде складати 0,12 м (30×0,004). 4. Лінія «0» робіт проходить відразу за границею ЛС (на відстані < 7 м). Тому проектні відмітки північніше північної границі ЛС не розраховуємо. 5. Аналогічно п.3 розраховуємо проектні відмітки на південь від осі ЗПС, але тільки на ділянці, де ЛС складається з площин, які мають повздовжній ухил такий як ЗПС. Про це можна судити по горизонталям. З наближенням до вузлів РД та найнижчої точки ґрунтового лотка (тальвежний колодязь) – повздовжній ухил змінюється та горизонталі починають зламуватись. 6. На ПЗ №6 ми розрахували проектні відмітки у вершинах квадратів нівелровочної сітки в межах вузла сполучення ЗПС та МРД. 7. На решті плану проектні відмітки підраховуємо за ухилами від сусідніх відміток (якщо ухил відомий) або методом інтерполяції за найближчими горизонталями. 8. Креслення проекту вертикального планування ділянки аеродрому методом числових відміток представлено на схемі 7.1.
|
