Класифікація фінансових ринків.
Торгівля фінансовими ресурсами може здійснюватися в різних формах і різними методами, що визначає розгалуженість і різноманітність фінансового ринку. Існує велика кількість ознак, за якими можна класифікувати фінансовий ринок. Зокрема: За терміном обігу фінансових активів: - ринок грошей – це ринок, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу фінансових інструментів і фінансових послуг з терміном обертання до одного року; - ринок капіталів – це ринок, що призначений для довгострокового інвестування коштів в основний капітал; на ньому здійснюються операції купівлі-продажу ринкових фінансових інструментів і фінансових послуг з терміном обігу більше одного року. Ці два сегменти фінансового ринку тісно пов’язані між собою і поділ такий в сучасних умовах функціонування цих ринків дещо умовний, оскільки сучасні ринкові технології і умови емісії багатьох фінансових інструментів передбачають відносно простий і швидкий спосіб трансформації окремих короткострокових фінансових активів у довгострокові і навпаки. За видами фінансових активів, що обертаються на ринку: - ринок цінних паперів – об’єктом купівлі-продажу виступають усі види цінних паперів, емітованих підприємствами, фінансовими інститутами, державою; - валютний ринок – об’єктом купівлі-продажу виступають іноземна валюта і фінансові інструменти, що обслуговують операції з нею. Слід зазначити, що на розвинених фінансових ринках валютний ринок не виділяється окремо як складова фінансового ринку; - страховий ринок – об’єктом купівлі-продажу виступає страховий захист у формі різноманітних страхових послуг; - ринок золота та інших дорогоцінних металів і каміння – фінансовими активами, що обертаються є золото, платина, срібло та дорогоцінні каміння. В Україні ринок золота є найменш розвинутим сегментом фінансового ринку через відсутність його правового регламентування; - ринок фінансових послуг – об’єктом купівлі-продажу виступає специфічний фінансовий товар – послуга, що має ціну та відповідні характеристики. Фінансові послуги можуть мати ознаки кредитних, валютних операцій, операцій оренди та страхування та ін. За умовами передачі фінансових ресурсів в користування: - ринок позикового капіталу – ресурси передаються на умовах позики на визначений термін та під процент за допомогою боргових цінних паперів або кредитних інструментів; - ринок акціонерного капіталу – кошти вкладаються на невизначений термін. При цьому інвестор отримує право на частину прибутку у вигляді дивіденду. За умовами обертання фінансових інструментів (залежно від того, які фінансові активи пропонуються для продажу: нові чи емітовані раніше): - первинний – ринок перших та повторних емісій, на якому здійснюється початкове вкладення капіталу в різні галузі економіки; - вторинний – ринок, на якому укладаються угоди щодо купівлі-продажу раніше випущених фінансових активів. Вторинного ринку кредитів в Україні практично немає. За організаційними формами (залежно від місця, де відбувається торгівля фінансовими активами) функціонування: - біржовий (організований) ринок – найрозвиненіша форма регулярно функціонуючого ринку для укладання різноманітних угод з цінними паперами і отримання прибутку за рахунок курсової (цінової) різниці; це упорядкований ринок, де ступінь упорядкованості залежить від безлічі факторів, що знаходить своє відображення в правилах торгівлі; - позабіржовий (неорганізований) ринок – ринок, на якому діють торгово-інформаційні системи (ТІС). Учасниками таких систем є фінансові посередники, які мають змогу ознайомитись з попитом і пропозицією на фінансові активи та укласти угоди з посередниками, пропозиції яких їх цікавлять. Торгівля акціями відбувається переважно на біржовому ринку, а облігаціями – на позабіржовому. За швидкістю реалізації угод: - ринок з негайною (терміновою) реалізацією угод, (ринок «спот»), на якому угоди здійснюються за короткий термін (як правило до 3-х днів) і потребують негайної оплати; - ринок з реалізацією угод в майбутньому (ринок «своп») – предметом обігу на такому ринку є фондові, валютні, товарні деривативи. За регіональною ознакою: - місцевий фінансовий ринок, представлений операціями комерційних банків, страхових компаній, неорганізованих торгівців цінними паперами з їх контрагентами – місцевими господарюючими суб’єктами і населенням; - регіональний місцевий ринок – функціонує в межах області (республіки) і поряд з місцевими неорганізованими ринками включає систему регіональних фондових і валютних бірж; - національний фінансовий ринок – включає всю систему фінансових ринків держави, їх видів і організаційних форм; - світовий (міжнародний) фінансовий ринок – це складова частина світової фінансової системи, в якій інтегровані національні фінансові ринки держав з відкритою економікою. Операції на фінансовому ринку здійснюються за допомогою фінансових інструментів. За видами фінансових ринків фінансові інструменти поділяються на: - інструменти кредитного ринку: гроші і розрахункові документи, які обертаються на грошовому ринку; - інструменти фондового ринку: цінні папери, які обертаються на цьому ринку; - інструменти валютного ринку: іноземна валюта, розрахункові валютні документи, а також окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок; - інструменти страхового ринку: страхові послуги, які пропонуються до продажу (страхові продукти), а також розрахункові документи і окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок; - інструменти ринку золота (срібла, платини): названі види цінних металів, які використовуються з метою формування фінансових резервів, і цінні папери, які обслуговують цей ринок. Слід зазначити, що наведена класифікація відображає поділ фінансового ринку і фінансових інструментів за найбільш суттєвими ознаками, які не можна вважати вичерпними. Фінансовий ринок досягає найбільшої ефективності, коли задіяні усі його складові: ринок грошей і валютний ринок, ринок кредитів, ринок цінних паперів, ринок фінансових послуг та ін.
|