Фінансові активи та фінансові інструменти.
Головна відмінність між сегментами фінансового ринку (між валютним, кредитним, фондовим ринками та ін.) у тому, що товаром на цих ринках виступають різні фінансові активи. У системі національних рахунків активи визначаються як об’єкти, що мають вартість і знаходяться у власності економічних суб’єктів, від яких слід очікувати в майбутньому одержання прибутку або інших доходів. Фінансові активи – це кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів [19]. В економічній літературі фінансові активи ототожнюють з поняттям фінансові інструменти. Фінансові інструменти – це різноманітні фінансові документи, які обертаються на ринку, мають грошову вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку. Існує дві основні категорії фінансових інструментів, які суттєво відрізняються надійністю щодо отримання доходу – інструменти позики (облігації, векселі, казначейські зобов’язання тощо) та інструменти власності (акції). Інструменти власності – це безстрокові інструменти, що засвідчують пайову участь інвестора в статутному фонді емітента (АТ). Інструменти позики – відображають відносини позики між емітентом та інвестором і, як правило, пов’язані з виплатою доходу інвестору за надану емітентові позику, характеризуються визначеним терміном обігу. Крім основної групи фінансових інструментів виділяють і похідну групу. Похідні фінансові інструменти (деривативи) – це така група фінансових інструментів, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з купівлею-продажем певних фінансових чи матеріальних активів. До основних характеристик фінансового активу належать: термін обігу – відрізок часу до кінцевого платежу або вимоги ліквідації (погашення) фінансового активу; ліквідність активу – можливість швидкого перетворення його на готівку буз значних втрат; дохід за активом – визначається грошовими потоками за ним, тобто процентними, дивідендними виплатами. дохідність – розраховується у вигляді річної процентної ставки. Розрізняють номінальну та реальну ставки доходу. Номінальна ставка доходу відображає в грошовому вираженні дохід, отриманий з однієї грошової одиниці вкладень. Реальна ставка доходу дорівнює номінальній ставці доходу за вирахуванням темпів інфляції; ризиковість фінансового активу відображає невизначеність, пов’язану з величиною та часом отримання доходу за даним активом у майбутньому; подільність – характеризується мінімальним обсягом фінансового активу, який можна купити чи продати на ринку; конвертованість – можливість перетворення фінансового активу на інший фінансовий актив; механізм оподаткування – визначає, у який спосіб і за якими ставками оподатковуються доходи від володіння та перепродажу фінансового активу; поворотність – відображає розмір витрат обігу або сукупних витрат з інвестування в певний фінансовий актив і перетворення цього активу на готівку; комплексність – властивість фінансового активу бути сукупністю кількох простих активів; близькість до грошей – перетворення фінансового активу на гроші з мінімальними витратами і мінімальним ризиком.
|