Структура фінансового ринку

Структура фінансового ринку – це його побудова за певними ознаками: функціональною, інституціональною, сегментарною тощо.

За економічною сутністю фінансовий ринок – це сукупність економічних відносин, пов’язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів.

В організаційному плані фінансовий ринок – це сукупність ринкових фінансових інститутів, що супроводжують потік коштів від власників фінансових ресурсів до позичальників.

Якщо розглядати фінансовий ринок з точки зору функціонуючих на ньому суб’єктів, то можна представити інституціональну структуру фінансових ринків.

Основними суб’єктами ринку виступають:

- інститути позафінансової сфери – це юридичні особи-резиденти певної держави, які займаються виробництвом різноманітних товарів та наданням послуг, включаючи і фінансові послуги (корпорації, установи, організації, сільськогосподарські та промислові підприємства тощо);

- держава виступає на фінансовому ринку позичальником, регулярно розміщуючи на зовнішньому та внутрішньому ринках свої боргові зобов’язання, а також виконує специфічну і дуже важливу функцію – регулювання фінансового ринку. За допомогою законів і нормативних актів держава впливає на поведінку учасників ринку і певною мірою спрямовує розвиток ринку в заданому напрямі;

- населення виконує на ринку роль інвестора. В Україні тільки незначна частина населення займається інвестуванням у цінні папери, відсутнє також довгострокове кредитування населення банківськими установами;

- іноземні учасники ринку – це міжнародні організації, іноземні уряди, корпорації, фінансові інститути, фізичні особи, які є суб’єктом фінансового ринку і також приймають участь у купівлі-продажу фінансових активів;

- професійні учасники ринку – фінансові інститути та інститути інфраструктури. Представниками фінансових інститутів є комерційні банки, кредитні спілки, банківські установи, пенсійні фонди, страхові та інвестиційні компанії, біржі тощо.

Основними видами діяльності фінансових інститутів на ринку є:

· торгівля фінансовими активами за свій рахунок;

· купівля-продаж фінансових активів від імені клієнта;

· допомога у створенні і розміщенні на ринку нових фінансових активів;

· консультації учасникам ринку щодо інвестування;

· управління активами інших учасників ринку тощо.

Фінансові інститути поділяють на дві основні категорії: депозитні і недепозитні. До депозитних інститутів належать комерційні банки, ощадні банки, ощадні та кредитні асоціації, кредитні спілки тощо. До недепозитних інститутів належать інвестиційні, страхові компанії, пенсійні фонди та ін.

Крім фінансових інститутів значну роль на фінансовому ринку відіграють інститути інфраструктури – біржі та позабіржові системи, клірингові центри, інформаційні та рейтингові агентства, депозитарії, реєстратори тощо. Суб’єктів фінансового ринку також можна класифікувати за формою та функціями. За формою: господарчі суб’єкти;домашні господарства;держава;місцеві органи влади. За функціями: емітенти;інвестори;інституційні інвестори;фінансові посередники тощо.

Світова практика нагромадила значну кількість різних форм господарювання, які водночас є господарськими суб’єктами: державні підприємства, кооперативи, фермерські та колективні господарства, акціонерні товариства, малі підприємства, корпорації, об’єднання, господарські товариства, асоціації, консорціуми, тощо. Найпоширенішими є три основні форми підприємництва (бізнесу): одноосібне володіння, товариства, корпорації.

Якщо розглядати суб’єктів фінансового ринку за функціями, то кожний сегмент ринку має своїх конкретних прямих учасників фінансових операцій. Наприклад, на ринку позичкових капіталів – це кредитори, позичальники, емітенти, інвестори; на валютному ринку – це продавці та покупці валюти і т.д.

Основними суб’єктами більшості сегментів фінансового ринку є:

· емітенти – це ті, хто випускає цінні папери в обіг;

· інвестори – це особи, які вкладають свої кошти в діяльність інших

суб’єктів ринку, купуючи певні фінансові активи, з метою отримання доходу;

· фінансові посередники – інвестиційно-кредитні фінансові інститути, які

акумулюють кошти індивідуальних інвесторів і використовують їх для інвестування або кредитування, надання посередницьких послуг.

Усі учасники ринку беруть участь у створенні інформаційного забезпечення ринку. Суттєва роль у цьому процесі належить державним органам влади, які формують відповідну законодавчу базу і створюють належні умови для її використання.