Предмет податкового права — це сукупність однорідних, специфічних правовідносин, встановлених і контрольованих державою, що визначають правовий режим надходження грошових коштів від платників податків та інших обов'язкових платежів податкового характеру до держави й місцевого самоврядування для формування грошових фондів останніх. Методом податкового права є система прийомів (способів) впливу на суспільні правовідносини, які складають предмет податкового права, на поведінку учасників цих відносин. Основним методом податкового права, як і фінансового права, є метод владних приписів, який характеризується особливими засобами впливу, заснованими на нерівності суб'єктів, і передбачає використання в основному Імперативних норм. Виділяють наступні ознаки податкового права: 1) однорідність фактичного змісту, що полягає в регулюванні чітко визначеного різновиду суспільних відносин, пов'язаних з рухом податків: 2) єдність норм податкового права, які утворюють податкове право і становлять єдину систему, визначену однорідним фактичним змістом, що не виключає спеціалізацію юридичних норм всередині податкового права; 3) законодавча відокремленість, що означає зовні відособлене закріплення основних положень податкового права в його нормах. Це має виразитися в прийнятті кодифікованого нормативно-правового акту (Податкового кодексу), що сприятиме відмежуванню податкового права як галузі законодавства. Таким чином, податкове право — це сукупність фінансово-правових норм, що регулюють суспільні відносини з приводу встановлення, стягнення податків та Інших обов'язкових платежів податкового характеру, а також інші відносини в галузі оподаткування.
