Основним джерелом доходів держави є ВВП, частину якого вона використовує для покриття власних потреб шляхом переходу до державної власності різних платежів. Державні доходи — це сукупність надходжень коштів у грошовій формі до державних фондів для подальшого їх використання з метою реалізації завдань і функцій держави. Такі надходження можуть бути у вигляді як обов’язкових, так і необов’язкових платежів. Доходи бюджету — це всі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством Класифікація державних доходів. Залежно від порядку формування їх системи: централізовані доходи, що залишаються в розпорядженні держави й надходять на формування централізованих грошових фондів; децентралізовані доходи, що надходять у розпорядження окремих державних підприємств, установ, організацій, формуються за рахунок їх прибутку та використовуються відповідно до фінансових планів. Залежно від економічного змісту та особливостей правового регулювання бувають доходів:податки; доходи від інших обов’язкових платежів; доходи від державного кредиту; доходи від обов’язкового і майнового страхування. Податок — це встановлений вищим органом державної влади обов’язковий платіж, який сплачується юридичними особами та громадянами до бюджету в розмірах і терміни, передбачені законом. Мито — вид митного платежу, який беруть з товарів, що переміщуються через митний кордон держави (ввозяться, вивозяться, перевозяться транзитом). Державне мито — це плата, яка стягується за вчинення юридично значимих дій в інтересах юридичних і фізичних осіб уповноваженими на це компетентними органами та видачу їм документів, що мають правове значення. Рентні платежі — це платежі, що сплачуються за встановленими тарифами за користування електричною енергією, нафтою та нафтопродуктами, а також платежі за природний газ.
