Поняття та зміст фінансового контролю.

Фінансовий контроль - контроль за доцільністю та законністю в галузі утворення, розподілу та використання грошових фондів державних органів та органів місцевого самоврядування.

Фінансовий контроль виступає як:

· засіб забезпечення законності та фінансової дисципліни та запобігання фінансовим правопорушенням.

· він виступає як процес обстеження фактичного стану показників фінансової діяльності суб'єктів фінансових правовідносин порівняно з заданими показниками.

· діяльність державних органів і недержавних організацій щодо забезпечення законності фінансової дисципліни при мобілізації, розподілі та використанні коштів і матеріальних цінностей.

Структурно-фінансовий контроль – організаційна система, яка складається з елементів: суб'єкт, об'єкт, предмет, мета (цілі), методи.

Суб'єкт фінансового контролю – контролюючий та підконтрольний. Причому контролюючий це державні органи, наділені повноваженнями в силу свого правового статусу; деякі недержавні суб'єкти, але які діють від імені держави чиї владні повноваження виникають на підставі цього доручення; громадські організації, що здійснюють таку діяльність в інтересах окремих соціальних груп чи суспільства в цілому.

Підконтрольний – особи, які знаходяться в сфері фінансової діяльності держави, а саме: державні органи, недержавні юридичні особи, державні юридичні особи та громадяни.

Об'єкт – фінансова діяльність підприємницьких структур, бюджетних установ, організацій, фінансово-кредитних інститутів та інше.

Предмет контролю – фінансові операції пов'язані з створенням та використанням фондів коштів.

Безпосереднім предметом контролю виступають фінансові показники: прибуток, дохід, податок, рентабельність, собівартість тощо.

Мета встановлення відповідності фінансовому законодавству та фінансовій дисципліні.

Методи фінансового контролю – способи, що застосовуються при здійсненні контрольних функцій і це спостереження, обстеження, облік, аналіз, перевірка і ревізія.