Митні платежі. Державне мито. Мито

Митні платежі бувають двох видів: державне мито і мито, що стягується митницями на кордоні держави.

Державне мито являє собою плату, що стягується за вчинення юридичне значущих дій уповноваженими на те компетентними органами в інтересах юридичних і фізичних осіб та видачу їм відповідних документів, що мають правове значення.

Платниками державного мита виступають юридичні і фізичні особи, що звертаються до відповідних органів та в інтересах яких останні здійснюють значущі дії і видають документи, які це підтверджують. Об'єктом обкладання виступають певні дії, з яких стягується державне мито (подача в суд позовних заяв, касаційних скарг, здійснення нотаріальних дій, реєстрація актів громадянського стану, оформлення документів на право виїзду за кордон і запрошення в Україну громадян інших держав, видача паспортів, прописка тощо.

Мито, що стягується митницею, входить в систему митних платежів, що являють собою всі види зборів, відрахувань, платежів при перетині митного кордону держави.

Систему митних платежів можна поділити на дві групи:

1. Основні — обов'язкові платежі, що стягуються в більшості випадків при перетинанні митного кордону та стягуються із суб'єктів, що не характеризуються специфічними особливостями:

ч.— мито, що стягується митницею;

— митні збори за митне оформлення;

непрямі податки, що стягуються в подібних ситуаціях (податок на добавлену вартість, акцизний збір).

2. Податкові — митні платежі, що стягуються з платників за додатково надані послуги чи дії, або що характеризують платника, що відрізняється специфічними особливостями (за зберігання товарів, збори за митний супровід вантажів, збори за видачу ліцензій, плата за участь в митних аукціонах тощо. Величезна кількість коштів, що надходять за рахунок основних митних платежів, пов'язана з нарахуванням мита, податку на додану вартість і акцизного збору.

 

Платником мита є особи, які ввозять або переміщують товари через митний кордон держави. Специфікою платника в даній ситуації є те, що їм може бути як власник товару, так і уповноважена особа (декларант)., На відміну від податкового регулювання, тут можлива передача обов'язку по сплаті митних платежів іншій особі, що не має відношення до товару.

Ставки мита єдині на всій території держави, проте це не виключає різноманіття ставок:

а) адвалорні — ставки, що встановлюються у відсотках до митної вартості товарів, що обкладаються;

б) специфічні — ставки, що нараховуються у встановленому розмірі за одиницю виміру товару, що ввозиться (кг, метр тощо). Дана ставка припускає специфічну характеристику товару, тоді як попередня задовольняється спотвореним предметом обкладання;

в) комбіновані (змішані) — що використовують поєднання адвалорного і специфічного мита при його нарахуванні.