Бюджетна система України.
Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетна система України — це сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права. Згідно зі статтею 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Структура бюджетної системи України представлена: 1) державним бюджетом та 2) місцевими бюджетами.
До місцевих бюджетів належать бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл. селищ, міст та їх об'єднань.
Для аналізу й прогнозування економічного і соціального розвитку держави використовуються зведений бюджет як сукупність показників бюджетів. Призначення зведеного бюджету полягає в тому, щоб на підставі зведених показників доходів і видатків, які отримує вся бюджетна система країни, здійснити аналіз і визначити засади регулювання соціально-економічного розвитку як держави в цілому, так і її окремих регіонів. Адже зведені бюджети існують не тільки у масштабах України, але і в ланках нижчого рівня.
Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва й Севастополя.
Бюджетний устрій – визначена правовими нормами система бюджетів, розмежування доходів і видатків між ними, а також повноваження органів законодавчої та виконавчої влади в сфері бюджету. Бюджетна система України – врегульована нормами права сукупність державного та місцевих бюджетів. Бюджетні систему України складають: · державний бюджет. · місцеві бюджети: § бюджет АРК. § обласні. § районні. § бюджети районів. § бюджети місцевого самоврядування (базові бюджети): · бюджет територіальної громади села, селища та міста. Зведений бюджет – сукупність бюджетних показників усіх бюджетів на відповідній території. Метою існування є: · розрахунок соціальних та фінансових нормативів для складання проектів бюджетів. · аналіз ефективності бюджетних витрат. · з'ясування підстав для надання міжбюджетних трансфертів. Зведений бюджет України включає показники 28 суб'єктів: державного бюджету; зведеного бюджету АРК; зведених бюджетів областей та міст Києва та Севастополя. Принципи бюджетної системи: · єдності – вона забезпечується: · єдиною нормативною базою. · єдиною бюджетною класифікацією. · єдиними формами бюджетної документації. · єдиною грошовою системою в державі. · єдиною соціально-економічною політикою в державі. · збалансованості (доходи = заплановані витрати). · повноти. · достовірності (бюджет повинен складатися на достовірних показниках). · самостійності. · гласності (громадяни хоча і не беруть участі, але повинні бути ознайомлені з інформацією бюджетної забезпеченості). · цільового використання. · наочності. · відповідальності.
69. Порівняльна характеристика податку та збору: По-перше, коли йдеться про податки, то це насамперед безумовні й нецільові платежі, і після їхнього надходження до бюджетів неможливо простежити використання цих коштів, та це й не потрібно. У ситуації зі зборами картина інша. Це цільові надходження, вони необхідні для фінансування певних заходів і мають таким чином чітку цільову прив'язку. Тому можна порушувати питання про нецільове використання коштів (може навіть йтися про самостійний склад правопорушення). По-друге, податки в основному надходять до бюджетів, тоді як збори можуть формувати цільові (у тому числі й позабюджетні) фонди. Тому, якщо необхідно закріпити стабільні надходження до бюджетів нецільового характеру, — це, без сумніву, податки. Якщо ми хочемо закріпити стійкий зв'язок між податковими надходженнями і джерелами, з яких вони надходять, — це збори.
І, по-третє, якщо встановлення, зміна і скасування податків і всіх елементів правового механізму податків є винятковою компетенцією органів державної влади, то деталізацію елементів зборів у перспективі можна розглядати і як компетенцію виконавчих органів, Природно, що податок, мито, збір мають певні загальні риси, зокрема, такі: · обов'язковість сплати податків і зборів до відповідних бюджетів і фондів; · чітке надходження їх до бюджетів і фондів, за якими вони закріплені; · стягнення їх на основі законодавчо закріпленої форми й порядку надходження; · примусовий характер стягнення; · здійснення контролю єдиними органами Державної податкової служби; · без еквівалентний характер платежів.
|