Фінансова санація підприємства, як елемент антикризового управління. Структурні елементи санації Санація підприємства

Антикризове управління покликане фінансово оздоровити численні підприємства, що функціонують у стані хронічної неплатоспроможності. Все більше економістів схиляються до думки, що антикризове управління - це сукупність форм і методів реалізації антикризових процедур стосовно конкретного підприємства. Воно сприяє пом'якшенню кризи, створює передумови функціонування суб'єкта господарювання в режимі виживання, здатне вивести його із кризового стану з мінімальними втратами. Одним з основних механізмів антикризового управління є санація.

Фінансова санація (лат.- оздоровлення) - система фінансово-економічних заходів, спрямованих на мобілізацію потенціалу підприємства з метою відновлення його платоспроможності, прибутковості та конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі.

Метою фінансової санації є покриття поточних збитків і усунення причин їх виникнення, відновлення ліквідності й платоспроможності підприємства, скорочення усіх видів заборгованості, підвищення ефективності використання наявного основного обігового капіталу та фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничого характеру. Зазвичай цей процес охоплює такі функціональні блоки: розроблення санаційної концепції і плану санації; проведення санаційного аудиту; менеджмент санації. Цілісний погляд на етапи розроблення санаційної концепції окремого підприємства репрезентує класична модель санації, що широко використовується для розроблення механізму фінансового оздоровлення суб'єктів господарювання в умовах ринку.

Існує кілька підходів до визначення сутності санаційної спроможності підприємства, проте основним є запропонований О. Терещенком. За його словами, санаційна спроможність - це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають здатність до успішного проведення його фінансового оздоровлення. Із цією категорією нерозривно пов'язане поняття "потенціал підприємства", що охоплює об'єктні та суб'єктні складові, взаємодія та ступінь використання яких визначають рівень його санаційної спроможності. Тому під санаційною спроможністю слід розуміти сукупність наявних та прихованих, зовнішніх та внутрішніх можливостей та резервів підприємства для подолання фінансової кризи (самовідновлення).

До загальних критеріїв санаційної спроможності зараховують наявність у підприємства ефективної санаційної концепції та потенціалу для майбутньої успішної діяльності:

1) стійких позицій на ринку та реальних можливостей збільшення обсягів реалізації;

2) конкурентних переваг;

3) виробничої, інноваційної, кадрової та інших складових потенціалу.

У процесі санації підприємство-банкрут може злитися з сенаторами, бути приватизованим тощо. Якщо кредитори згодні з умовами санації, справу про банкрутство припиняють. Термін дії зовнішнього управління і процедури санації не повинен перевищувати 18 місяців. Однак за санації протягом 12 місяців має бути повернено 40% від загальної суми вимог кредиторів. Це покладає особливу відповідальність на фінансового менеджера і визначає порядок залучення фінансових ресурсів для задоволення вимог кредиторів.

На будь-якому етапі провадження справи можна укладати мирову угоду про неспроможність підприємства; її має затвердити господарський суд. Результатом угоди є задоволення вимог кредиторів у встановленні відсотка від суми боргу, який зростатиме залежно від терміну сплати і договору сторін.