Управлніння реальними інвестиціямиІнвестиції – вкладення капіталу у будь-яких формах з метою його приросту у майбутньому, одержання доходу у поточному періоду або у вирішені соц.. питань. За об’єктами вклад. Капіталу: реальні, фінансові. Реальні – вклад капіталу у приріст запасів ТМЦ, оновлення ОЗ, у нематеріальні активи, інші об’єкти інвестування пов’язані із покращенням обсягів операційної діяльності підп.-ва або покращенням умов праці та побуту персоналу під-ва. До об’єктів РІ слід віднести: осн вир-чі та невир-чі фонди, які створюються, реконструюються та модернизуються; вся сук-ть об засобів; інтелектуальні та духовні цінності; майнові права користування землею, прир-ми рес-ми та іншими об’єктами власності. Реальні інвестиції класифік-ся по ряду ознак: 1)за формою власності (державні, приватні, колективних підпр-в). 2)По джерелам фін-ня (власні, залучені, запозичені). Реальні інвестиції також розрізняють по галузевій та технолог-ій ознаках. Форми реального інвестування: 1. Придбання цілісних майнових комплексів (інвестиц. Операція великих п-в, яка передб галузеву, товарну і регіональну диверсифікацію опер. діяльності) 2. Нове будівництво (зведення нового об’єкту із заверш. Технол. Циклом згідно з затвердж. Проектом - викор коли підп.-во кардинально розширює опер дія-ть ств. Дочірні під-ва, філії) 3. Перепрофілювання (повна заміна технології вир. Процесу з метою вигот. Нового виду продукції) 4. Реконструкція (здійсн. За єдиним проетом і передб. Або часткове переобладнання вир-ва без будівництва нових чи розшир. Діячих цехів вир. призначення) 5. Модернізація (удосконалення машин, обладнання на інновац. основі) 6. Оновлення окремих видів ОЗ (просте відтворення активної частини основних вир. Засобів, заміна обладнання у частині того, що фіз.. зносилося або придбання дод. Одиниць ОЗ у зв’язку із зміною вир. програми) 7. Інновац. Інвестування у нематеріальні активи (вклад. Капіталу у придбання ліцензій, патентів, ноу-хау, промислових зразків, товарних знаків, підгот та перепідготовка персоналу, науково- дослідні роботи) 8. Вкладення капіталу у приріст запасів ТМЦ Цілі реал. Вкладення: оновлення матер-техн. Бази, розшир. Опер. Діяльності, освоєння нової продукції. Метою управління реальними інвестиціями є оцінка найефективніших реальних інвестиційних проектів і забезпечення реалізації окремих інвестиційних програм. Застосовують різні методи оцінки ефективності інвестиційних проектів, а саме метод окупності, метод розрахунку віддачі на вкладений капітал (рентабельність капіталу); методи дисконтування грошових надходжень, метод визначення чистої поточної вартості (сальдо приведених витрат і надходжень); метод визначення дохідності дисконтування грошових надходжень; метод прогнозування внутрішньої ставки дохідності. Управління реалізацією реальних інвестиційних проектів здійснюється в розрізі кожного проекту, який включено до інвестиційної програми п-ва і передбачає розробку календарного плану реалізації проекту, а також розробку капітального бюджету. Процес реального інвестування включає в себе ряд етапів і стадій: передінвестиційна (здійснюється вибір конкретного інвестиційного проекту і проводиться його оцінка), інвестиційна (безпосередня реалізація конкретного інвестиційного проекту), постінвестиційна (відбувається експлуатація об’єкту інвестування). Інвестиційний проект дозволяє п-ву й іншим інвесторам оцінити очікувану ефективність і доцільність здійснення реальних інвестицій. Інвестиційний проект включає в себе коротку х-ку інвестиційного проекту, основну ідею проекту, аналіз ринку та концепція маркетингу, обґрунтування обсягів матеріальних ресурсів, необхідних в процесі реалізації інвестиційного проекту, х-ка технічних основ реалізації проекту, місцезнаходження проекту, організація управління, необхідні трудові ресурси, графік реалізації проекту.
18. Особливості управління фінансовими інвестиціями Фін інв-ії – це вкладання коштів в різні фін. Інструменти з метою отримання прибутку. Фін. Інструменти – гр. контракти, які викликають збільшення фін активів і формування фін зобовязань. Види фін інструментів: депозити у банк та парабнк установах; інструменти власного капіталу (акції прості та привілійовані); інструменти позикового капіталу (облігації, векселя); похідні ЦП (форварди, опціони.) ЦП – це грошові або фін свідоцтва, що засвідчують право власності або відносини позики між емітентом та власником ЦП і надають право отрим доходу у вигляді дивідендів або %, а також можливість передачі майнового та інших прав іншим особам. Є 3 великі групи ЦП: 1)ЦП корпоративні, вони засвідчують право володіння чи співволодіння майном та частиною прибутку, а також отримання дивідендів у відповідності з наявною кількістю ЦП, та право на участь в управлінні компанією. 2)ЦП, які втілюють різні види боргових зобов’язень. Дають право на отрим фікс-го % та гарантовані суми викупу в належний термін за обумовлену ціну (облігації підпр-в, держ позики, інвестиц сертифікати інв фондів і компаній, депозитні та ощадні сертифікати банків). 3)деревативні (похідні) ЦП: форвардні, фьючерсні, опціони, варанти. Форми фін вкладення: вкладення капіталу у стат. Фонди спільних п-в (наближена до реал інвестування); вкладення в доходні інструменти грошового ринку – депозити; вкладення у доходні інструменти фондового ринку(акції, облігації) Важливе значення має оцінка ефективності фінансових інвестицій, що здійснюється так само, як і оцінка реальних інвестицій шляхом зіставлення обсягу інвестиційних витрат, з одного боку, із сумою грошового потоку від здійснення такого інвестування, з другого. Особливість такого порівняння полягає в тому, що при фінансових інвестиціях у сумі грошових потоків відсутні амортизаційні відрахування. Отже, необхідно розглянути основні моделі оцінки ефективності фінансових інвестицій, зокрема оцінки вартості облігацій та акцій. До портфель цінних паперів можуть входити або однотипні цінні папери, або різноманітні акції, облігації, ощадні сертифікати та ін. Структуру портфелю підбирають залежно від того, яку основну мету ставить перед собою інвестор - прибутковість чи безпека збільшення капіталу. Можливе формування портфелів двох типів: 1)орієнтованого на переважне одержання доходу за рахунок відсотків і дивідендів; 2)спрямованого на переважний приріст курсової вартості вхідних у нього інструментів.
|
