Капілярні явища
Капілярні явища спостерігаються в об’ємах, відстань між стінками яких співмірна з радіусом кривизни поверхні рідини.
Рис. 14. Схема капілярних явищ.
Радіус капіляра виражений через радіус кривизни поверхні дорівнює: ro=r×cosq (3.9) Додатковий внутрішній тиск для сферичної поверхні: Dp=2s/r=(r1-r2)gh (3.10) Формула Жюрена для капіляра: , де (3.11)
r1- густина рідкої фази; r2 - густина газу (повітря); h - висота піднімання або опускання рідини в капілярі. Відстань між двома паралельними пластинами виражена через радіус кривизни поверхні дорівнює: d=2r×cosq (3.12) Додатковий внутрішній тиск для циліндричної поверхні дорівнює: Dp=s/r=(r1-r2)gh (3.13) Формула Жюрена для паралельних пластин: (3.14) Капілярні явища відбуваються на межі трьох фаз: тверде тіло, рідина, газ. Тобто обов`язково повинен існувати меніск змочування. Якщо дві пластини скласти так, щоб між ними знаходився прошарок рідини, що їх змочує, то вони виявляться притягнутими одна до одної. Тому, що в цьому випадку внутрішній тиск рідини між пластинами є меншим за зовнішній тиск. Сила що притягує пластини дорівнює: (3.15)
Приклад 3.2 Дві вертикальні пластинки частково занурені в рідину на відстані 1мм одна від одної. Кут змочування пластинок становить 300. Поверхневий натяг рідини 65 мДж/м2, різниця густин рідини та повітря 1 г/см3. Обчисліть надлишковий тиск в рідині і силу взаємного притягання пластин, якщо їх розміри 5∙5 см. Надлишковий тиск в рідині між паралельними пластинками розраховують за рівнянням = 2,65∙10-3∙0,87/1∙10-3 = 113 Па При змочуванні поверхні пластинок надлишковий тиск зменшує внутрішній тиск у рідині, що призводить до її підняття порівняно з рівнем в посудині і появи сили, що стискає пластини. F = Dp∙S = 113,1∙0,05∙0,05 = 0,28Н
|