Класифікація МГБ

1. За масштабом - широтою охоплення економічних процесів):

- народногосподарські (національні) - характеризують національну економіку в цілому;

- регіональні - відображають взаємозв'язки між окремими економічними районами та регіонами країни.

2. За вимірниками:

- натуральні - характеризують зв'язки, що складаються у процесі виробництва і споживання всієї номенклатури продукції, яка виробляється національною економікою (у натуральних і величинах);

- вартісні - відображають зв'язки щодо виробництва та розподілу створеного продукту на відновлення, нагромадження і: споживання;

- натурально-вартісні - дають можливість в одній схемі відобразити міжгалузеві зв'язки і конкретизувати їх за найважливішими пропорціями й основними продуктами.

3. За характером відображення процесу виробництва:

- статичні - фіксують стан національної економіки за певний період і базуються на попередніх обсягах і структурі кінцевого споживання та наступному визначенні обсягів виробництва окремих галузей (причому обсяг інвестицій є попередньо визначеною величиною);

- динамічні - відображають процес відтворення у динаміці: попередньо визначається частина кінцевого продукту — невиробниче споживання, сальдо зовнішньої торгівлі, а далі на цій основі розраховуються обсяги виробництва, потреби та розподіл капіталовкладень за галузями.

Загальну схему міжгалузевого балансу можна навести у такому вигляді (табл. 1).

Таблиця 1

Спрошена схема міжгалузевого балансу

І. РЕСУРСИ	ІІ. РОЗПОДІЛ
Джерела	Обсяг	Потреби	Обсяг
1. Виробництво	Р1	1. Виробничо-експлуатаційні потреби	П1
2. Імпорт	Р2	2. Капітальне будівництво	П2
3. Залишки на початок року та інші джерела	РЗ	3. Експорт	П3
		4. Ринкові фонди	П4
		5. Залишки на кінень року	П5

 

Умова збалансованості між виробництвом і потребами потребує виконання рівняння:

Народне господарство України має n галузей, які перелічувалися в 1-му питанні.

Річний випуск продукції і -ї галузі становить х_і (і = 1, 2,..., n) - вартісних (грошових) одиниць. Кожна галузь виробляє продукцію для себе та для інших галузей. Всі інші галузі споживають як продукцію власну (внутрішнє споживання), так й інших галузей-виробників.

х_ij - обсяг продукції і -ї галузі, яку споживають для виробництва продукції j -ї галузі (і, j = 1, 2,..., n): одну частину споживають для заміщення поточних матеріальних витрат усіх галузей, у тому числі і для внутрішнього споживання, а друга формує кінцевий продукт (у_і), який є у вигляді фонду споживання, капітальних вкладень, оборотних фондів і товарних запасів, експортно-імпортних операцій тощо.

Схематично міжгалузевий баланс виробництва і розподілу продукції наведено у табл. 2.

Показники і -го рядка табл. 2 (х_і1, х_і2,..., х_іj,..., х_іn) означають, що з усієї валової продукції, виготовленої цією галуззю (х_i), для внутрішнього споживання на виробничо-експлуатаційні потреби використано x_ij, решту одержала 1-ша галузь (х_i1), 2-га (x_i2), n -на галузь (x_in) тощо.

Відповідно показники j -го стовпця свідчать про те, що j -та галузь спожила для своїх внутрішніх потреб власної продукції у кількості x_ij, також x_ij 1-ї галузі, x_2j продукції 2-ї галузі, x_nj продукції n -ї галузі тощо.

Взаємозв'язки у міжгалузевому балансі наведені у табл. 3 в умовних вартісних одиницях.

Схема балансу у вартісному вираженні складається з чотирьох розділів.

І розділ - основний. Перший розділ відображає кількість спожитих за рік предметів праці всіма галузями національної економіки. У рядках таблиці наведено розподіл продукції між галузями та їх виробниче споживання, а у стовпцях - кількість використаної продукції цією галуззю для забезпечення виробництва і заміщення поточних матеріальних витрат як власної, так й інших галузей.

Таблиця 2

Міжгалузевий баланс виробництва і розподілу продукції

Галузі споживачі	Валова продукція	у тому числі використано
на виробничо-експлуатаційні потреби (проміжний продукт)
Галузі виробники	1	2	…	j	…	n
	x1	x11	x12	…	x1j	…	x1n
	x2	x21	x22	…	x2j	…	x2n
...	...	…	…	…	…	…	…
і	хі	xi1	xi2	…	xij	…	xin
...	...	…	…	…	…	…	…
n	хn	xn1	xn2	…	xnj	…	xnn
Амортизація	k	k1	k2	…	kj	…	kn
Чиста продукція	l	l1	l2	…	lj	…	ln
Валова продукція	x	x1	x2	…	xj	…	xn

 

Показники І розділу характеризують взаємозв'язок між галузями, а саме: використання продукції однієї галузі для виробництва іншої за допомогою коефіцієнтів прямих витрат

 

де Х_ij — кількість продукції i-галузі. спожитої j-галуззю;

X_j — валовий випуск галузі-споживача (j-галузі);

а_j — технологічні коефіцієнти прямих витрат, що характеризують кількість продукції однієї галузі (і-галузі), необхідної для виробництва одиниці продукції іншої (j-галузі).

де i, j = 1, 2, 3, …, n.

Вони є середніми величинами витрат галузі для кожного конкретного рівня розвитку техніки, технології та організації виробництва.

ІІ розділ. У другому розділі схеми відображено кінцевий продукт, тобто суму використаного національного доходу на нагромадження споживання, заміщення вибуття основних фондів і їх капремонт, наведено експортно-імпортне сальдо.

У II квадраті МГБ відображається використання створеного продукту на кінцеве споживання (у), а саме:

- особисте споживання (сімейними господарствами);

- нагромадження (інвестування);

- амортизація (відновлення основного капіталу);

- чистий експорт (різниця між експортом та імпортом);

- інше.

ІІІ розділ. Третій розділ балансу характеризує формування кінцевого продукту як суми чистої продукції та амортизації.

Сума показників І і III квадратів (по вертикалі) відображає витрати на випуск продукції певної галузі (X_j), а баланс стовпчиків () - витрати на створення продукції у всьому народному господарстві (ВНП), що є другим рівнянням МГБ:

де Х_j - валовий випуск галузі-споживача (j = 1, 2,..., n);

- матеріальні витрати галузі-споживача;

Z_j - додана вартість;

n - кількість галузей.

У четвертому розділі показано елементи перерозподілу і кінцевого використання національного доходу.

Із табл. 2 можна отримати не лише структуру матеріальних затрат кожної галузі, а й чисту продукцію, створену у цій галузі за рік. Валову продукцію певної галузі і можна подати як суму матеріальних затрат, спожитих і -ю галуззю для виробництва своєї продукції:

або ж як суми проміжного продукту, тобто суми створених і -ю галуззю матеріальних ресурсів і переданих нею для споживання усіма іншими галузями на виробничо-експлуатаційні потреби, у тому числі і на споживання і -ї галузі у її внутрішніх межах, та кінцевого (у_і) продукту

.

В останньому рівнянні вираз характеризує загальне споживання продукції і -ї галузі усіма іншими галузями (у тому числі й і -ю).

Рівняння такого типу називають рівнянням розподілу продукції між виробничими галузями.

У процесі складання міжгалузевого балансу розраховують коефіцієнти прямих матеріальних витрат a_ij (i, j = 1, 2,..., n), тобто відношення обсягу продукції і -ї галузі, яку використовують в j -ї галузі, до загального обсягу продукції j -ї галузі-споживача:

.

Підставивши ці вирази в останнє рівняння, одержимо:

.

Це є економіко-математнчною моделлю міжгалузевого балансу виробництва і розподілу продукції. Економіко-математична модель міжгалузевого балансу відображає економічні та технологічні зв’язки між галузями-виробниками і галузями-споживачами. Технологічні зв'язки вимірюють за допомогою коефіцієнтів прямих матеріальних витрат, які виражають кількість продукції галузі-виробника, спожитої під час виробництва одиниці продукції галузі-споживача.

 

Значення МГБ для державного регулювання економіки:

1) є основою для повного макроекономічного аналізу: представляє усі головні фактори, сфери, сектори, матеріальні потоки, експортно-імпортні зв'язки та показники розвитку національної економіки (ВНП, національний доход, проміжне споживання, кінцеве споживання, особисте споживання, амортизація, інвестиції, експорт, імпорт, добавлена вартість тощо);

2) використовується для макроекономічного прогнозування, зокрема за допомогою першого рівняння МГБ можна прогнозувати валовий випуск продукції;

3) за допомогою МГБ можна регулювати міжгалузеві зв'язки, формувати раціональну народногосподарську структуру, забезпечувати прогресивні зрушення в економіці та загальну економічну рівновагу;

4) виявляє роль різних факторів (внутрішніх і зовнішніх), секторів та галузей у розвитку національної економіки, використовується для аналізу і прогнозування тенденцій розвитку світової економіки тощо.