Класифікація економіко-математичних моделей
Серед них відомі факторні, структурні, комбіновані, сітьові та імітаційні. Факторні моделі відображають залежність рівня і динаміки того чи іншого показника від рівня і динаміки економічних показників-аргументів. Ці моделі поділяються в залежності від кількості факторів-часових параметрів - на одно- та багатофакторні (багатофакторними є більшість моделей, у яких розглядають макроекономічні виробничі функції, формування попиту на товари і послуги залежно від грошових доходів населення, цін, раціональних норм споживання). Структурні моделі описують співвідношення та зв'язки між окремими елементами, які утворюють єдине ціле. Такі моделі мають матричну форму і їх застосовують для аналізу та прогнозування міжгалузевих і міжрегіональних зв'язків. Комбіновані моделі досліджують характеристики як структурних, так і факторних моделей. Сітьові моделі мають основним завданням оптимізацію прогнозних рішень за допомогою методів математичного програмування. За їх допомогою складають оптимальні програми випуску продукції за наявних ресурсів, оптимального завантаження виробництва, раціонального розвитку окремих регіонів тощо. Імітаційні моделі відображають розвиток економіки як складної економічної системи (наприклад, модель макроекономіки - система національних рахунків, модель структури економіки тощо).
Моделі за рівнями агрегування показників розвитку національної економіки поділяють на: 1. макроекономічні – моделі, які використовуються під час складання економічних прогнозів на макроекономічному рівні. До них належать одно- і багатофакторні моделі економічного зростання, моделі розподілу національного доходу, структурні, міжгалузеві, галузеві, відтворення основних фондів і руху інвестиційних потоків, рівня життя; 2. міжгалузеві – моделі, які застосовуються у разі прогнозування на міжгалузевому рівні; 3. міжрегіональні – моделі, які застосовуються у разі прогнозування на міжрегіональному рівнях; 4. галузеві - моделі, які застосовуються у разі прогнозування на галузевих рівнях; 5. регіональні – моделі, які застосовуються у разі прогнозування на регіональному рівні. Залежно від номенклатури продукції розрізняють: 1. однопродуктові – моделі, в яких визначається одне обмеження щодо попиту на продукцію, яку виробляє галузь, або одне обмеження на ресурс; 2. багатопродуктові - моделі, в яких розглядають два і більше обмежень за попитом на продукцію галузі в цілому або на споживання ресурсу. За роллю ресурсів у розвитку економіки розрізняють моделі відтворення трудових ресурсів, основних фондів, системи фінансів, економічних ресурсів тощо. З урахуванням фактора часу моделі можуть бути: 1. статичні – моделі, які використовуються, якщо обмеження стосується одного певного відрізка часу; 2. динамічні - моделі, в яких обмеження запроваджені для кількох відрізків часу. Семінар (2 ч.) 1. Прогноз економічного зростання України на 2003 рік
|