П. 3.1. Суть та способи економічного та соціального прогнозування. Класифікація прогнозів
Для виконання функцій державного регулювання економічними процесами потрібно спрогнозувати (іншими словами – передбачити) наслідки багатьох економічних явищ з метою правильного вирішення теперішніх завданнь. Можна виділити три форми наукового передбачення: 1. прогноз – поріняно достовірніше і більш визначене наукове передбачення, оскільки ґрунтується на якісних та кількісних параметрах. Проте, прогноз має ймовірнісний та варіантний характер. 2. гіпотеза – наукове передбачення на рівні загальної теорії, тобто якісної характеристики досліджуваного об’єкта, яка відображає загальні закономірності (причинно-наслідкові зв’язки) його функціонуівання. 3. план – характеризується більш вищим ступенем достовірності й конкретності: постановка конкретної цілі, передбачення способів її досягнення, має однозначне рішення. Прогноз - це науково обгрунтоване міркування про можливий стан об'єкта у майбутньому, можливих шляхів і строків його досягнення. Процес розробки прогнозів - прогнозування. Важливою складовою прогнозування є економічне прогнозування, яке ґрунтується на вивченні закономірностей розвитку різних економічних явищ і процесів, виявляє найбільш імовірнісні та альтернативні шляхи їх розвитку і дає базу для вибору та обгрунтування економічної політики. Прогноз економічного і соціального розвитку є з асобом обгрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та прийняття конкретних рішень органами законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування щодо регулювання соціально-економічних процесів. Державне прогнозування економічного і соціального розвитку - науково обґрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальнії одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного і соціального розвитку. Програма економічного і соціального розвитку України - документ, в якому визначаються цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку, засоби та шляхи їх досягнення, формується взаємоузгоджена і комплексна система заходів органів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, спрямованих на ефективне розв'язання проблем економічного і соціального розвитку, досягнення стабільного економічного зростання, а також ха-рактеризуються очікувані зміни у стані економіки та соціальної сфери. Учасники державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України - органи державної влади, які розробляють, затверджують і здійснюють прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку: Кабінет Міністрів України, уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики, інші центральні органи виконавчої влади, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Результатом прогнозування економічного та соціального розвитку країни є державний прогноз розвитку України. Державний прогноз економічного і соціального розвитку України є система кількісних показників та якісних характеристик розвитку макроекономічної ситуації в країні на визначений період, що охоплює фомування структури економіки та соціальної інфраструктури, обсягів виробництва товарів і послуг та їх споживання, зовнішньоекономічної діяльності. Прогнозні параметри визначають з урахуванням результатів аналізу економічного і соціального розвитку України за попередній період та припущень щодо зовнішньої економічної ситуації і внутрішньої економічної політики в перспективі. Якщо розглянемо прогноз як схему ресурси-процес-цілі, то головні види економічних прогнозів та їх взаємозалежність можна представити у схемі:
Класифікація прогнозів Систему прогнозів економічного і соціального розвитку можна розглядати за критеріями: - за якіснім змістом; - за окремими елементами і напрямами відтворення; - за способами і методами прогнозування. Класифікація прогнозів є наступною: - за об'єктами прогнозування: 1) прогнози ресурсів - природних ресурсів, запасів природної сировини і стану природного середовища, демографічні та науково-технічного прогресу; 2) прогнози розвитку економіки - галузей економіки або народногосподарських комплексів, динаміки, темпів і факторів економічного зростання, міжгалузевих структурних зрушень, розміщення продуктивних сил; 3) прогнози суспільних потреб - виробничих, особистих, загальнодержавних потреб, підвищення життєвого рівня населення, процесів соціального розвитку, зовнішньополітичні і військово-стратегічні. - залежно від рівня агрегування показників: 1) макроекономічні – прогнози, які охоплюють прогнози ресурсів і народногосподарського комплексу держави в цілому; 2) макроструктурні (укрупнені галузеві) – прогнози, які складаються за номенклатурою двох-трьох десятків галузей і призначені для уточнення прогнозу суспільного відтворення. Їх завдання - пошук альтернативних варіантів зміни структури економіки; 3) галузеві – прогнози, що розробляються для окремих галузей економіки і метою отримання головних показників розвитку галузей, потрібних для переходу до прогнозу міжгалузевих зв'язків. - за часом, які відрізняються як за тривалістю прогнозу, так і за його ймовірністю. Чим більший період прогнозування, тим меншою є його точність, тим важче уникнути невизначеності, а отже, тим нижча ймовірність його реалізації: 1) оперативні - до одного місяця; 2) короткотермінові - до одного року; 3) середньотермінові - до п'яти років; 4) довготермінові - на період понад п'яти років - на 10-15 років, але уточнюють кожні п'ять років. - за функціональною ознакою, які розрізняються за двома елементами прогнозування: передбачення і пропонування: 1) пошуковий прогноз – при цьому описують можливі перспективи, стани, вирішення проблем майбутнього. Пошуковий прогноз має здебільшого теоретико-пізнавальний характер, не враховує цілеспрямованих дій з боку суб'єктів управління. Його завдання - з'ясувати, як розвиватимсться досліджуваний об'єкт за збереження існуючих тенденцій. 2) нормативний прогноз - при цьому визначають бажаний (можливий) стан розвитку явища під впливом цілеспрямованої діяльності. Нормативний прогноз має управлінський характер, пов'язаний з можливістю прийняття на підставі отриманих знань управлінського рішення. Його розробляють на засадах наперед визначених цілей. Різниця між пошуковим та нормативним прогнозом
Також необхіно враховувати, що в економічні теорії і практиці є різні підходи до класифікації прогнозів: - голандський економіст Генрі Тейл залежно від ступеня контролю за змінними величинами розрізняє: а) контрольовані прогнози - прогноз інвестицій у національну економіку (контролюються з боку держави в особі Міністерства економіки); б) неконтрольовані прогнози - загальний обсяг угод на фондовій біржі у конкретний день. в залежності від урахування настання якої-небудь іншої події або без неї: а)умовний прогноз; б) безумовний прогноз. залежно від кількості об'єктів: а) одиничним; б) множинним.
|
