П. 2.1 Правове регулювання економіки

Правове регулювання економіки забезпечується шляхом прийняття законів і законодавчих актів, які регламентують правові методи, передбачають вироблення механізму їх реалізації і контролю та визначають об’єкт та зміст регулювання, відповідальність юридичних і фізичних осіб за їх невиконання. Закони виконують функцію довготермінового правового регулювання, а укази, нормативні акти - короткотермінового, оперативного.

Важливе значення для розвитку ринкових відносин, обмеження монополізму і розвитку здорової конкуренції має антимонопольне законодавство. В умовах розвинутої ринкової економіки монополізм і конкуренція перебувають у діалектичній суперечності. Крім цього, суперечність між тенденцією до монополізму і потребою збереження конкурентного клімату - головної рушійної сили економічного розвитку - вирішують, як звичайно, шляхом зовнішнього регулювання. Цю функцію виконують державні і громадські органи, завдання яких - пошук і визначення в кожному конкретному випадку оптимального співвідношення рівнів монополізації і конкуренції та вироблення антимонопольних регуляторів.

Особливість сучасного стану економіки України полягає у тому, що без ефективної конкуренції тут сформувався своєрідний і небезпечний тип монополізму. У колишньому СРСР ідея монополізму з самого початку була закладена у моделі господарського механізму.

Найнебезпечніше те, що в Україні поки що є причини, які дають грунт для монополізму: збережені деякі принципові риси адміністративно-командної системи, стійкий і масовий дефіцит товарів, який перетворює виробників дефіцитної продукції на монополістів тощо.

Головні принципи антимонопольного регулювання діяльності суб’єктів господарювання визначені у Законах України “Про захист економічної конкуренції” (від 11.01.2001 р.), “Про захист від недобросовісної конкуренції” (від 7.06.1996 р. зі змінами). Законами заборонено таке:

- обмеження або припинення виробництва товарів, потрібних для ринку;

- нав’язування контрагенту невигідних йому умов угоди;

- відмова від збуту або закупівлі, які дискримінують учасників господарського обороту у разі відсутності альтернативних джерел постачання або збуту;

- нав’язування громадянам примусових заходів продажу товару;

- порушення порядку використання вільних цін або завищення державних цін і верхньої межі регульованих цін;

- порушення обсягу збуту або закупівлі, які дискримінують учасників господарського обороту у разі відсутності альтернативних джерел постачання або збуту товарів, послуг.

Для державного контролю за розвитком конкуренції та обмеження монополістичної діяльності створено Антимонопольний комітет України.

Сьогодні сфера безпосереднього державного управління економікою звужується, оскільки зменшується кількість господарських об’єктів, які функціонують на базі державної форми власності. (див. Табл. 1 та 2, Рис. 1 та 2). Виконавчі й розпорядчі функції щодо використання державного майна покладено на відповідну розгалужену систему органів державної. управління.

За умов домінування приватної власності держава повинна провадити відповідну політику в економічній сфері, реалізуючи в ній свою господарсько-організаторську, соціальну та інші функції, з переважанням не диктату, а регулювання, контролю, координації, методи економічного характеру.

 

 

Таблиця 1 - Кількість господарських об’єктів в Україні за 1999-2002рр.

Форма власності
Приватна	139 127	177 129	210 152	211 448	231 119	249 501
Колективна	292 002	370 442	402 751	436 805	478 057	513 165
Державна	42 569	70 226	73 857	76 897	79 396	81 369
Комунальна	12 373	14 215	13 644	13 541	13 713	14 558
Власність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав	11 072	11 064	10 422	9 862	9 244	8 795
Всього	615 686	682 469	728 007	775 763	834 886	889 330

 

 

 

Таблиця 2 – Кількість господарських об’єктів в Дніпропетровський області за 1997-2002рр.

Форма власності
Приватна	16 159	17 927	19 559	21 241	22 705
Колективна	32 781	34 803	37 322	40 688	43 300
Державна	3 881	3 823	3 860	3 898	3 941
Комунальна				1 034	1 078
Власність міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав
Всього	55 089	58 644	62 693	67 745	71 856