П. 10.1 Сутність та види зовнішньоекономічної діяльності
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) - це розвиток економічних відносин між країнами, що здійснюють зовнішню торгівлю, міграцію капіталів та робочої сили; міжнародні науково-технічні та виробничі зв'язки; спільне освоєння повітряного та космічного простору, Світового океану; охорону навколишнього середовища, виконання програм та угод тощо. Економічні та правові основи діяльності (ЗЕД) в Україні регламентовані Законом «Про зовнішньоекономічну діяльність» (від 16.04.1991 р.). До головних видів зовнішньоекономічної діяльності належать: 1. експорт та імпорт товарів, науково-технічних досягнень, капіталу та робочої сили; 2. надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності та навпаки: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультативних, маркетингових, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристичних та інших, які не заборонені законодавством України; 3. наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; 4. навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі; 5. міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами, передбачені законами України; 6. кредитні та розрахункові операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами ЗЕД банківських, кредитних та страхових установ за межами України; 7. створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України, якщо це передбачено її законами; 8. спільна підприємницька діяльність між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що передбачає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами. Державне регулювання зовнішньоекономічних відносин передбачає створення відповідних умов та механізмів (правових, економічних, інституційних) для ефективного розвитку відносин, здійснення діяльності у цій сфері. Причини, що обумовлюють регулювання ЗЕД: - інтенсифікація міжнародних економічних зв'язків та необхідність інтеграції у світову економіку; - потреба використання переваг міжнародного поділу праці та можливостей світового ринку; - прискорення ринкового реформування країни для підвищення ефективності національної економіки. Відповідно до Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» Україна в галузі ЗЕД керується такими принципами: 1) дотримання суверенітету народу України у провадженні ЗЕД, що полягає у винятковому його праві самостійно та незалежно вести таку діяльність на території своєї держави, керуючись її законами, обов'язок України - неухильно виконувати всі договори і зобов'язання в галузі міжнародних економічних відносин; 2) свободи зовнішньоекономічного підприємництва, яка полягає у праві суб'єктів ЗЕД добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки, провадити цю діяльність в будь-яких формах, які не заборонені чинним законодавством держави; у зобов'язанні дотримуватись у разі ведення ЗЕД порядку, передбаченого законами України; у винятковому праві власності суб'єктів ЗЕД на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності; 3) юридичної рівності і недискримінації, які полягають у рівності перед законом усіх суб'єктів ЗЕД незалежно від форм власності, в тому числі держави, у разі провадження цієї діяльності; 4) верховенства закону, який полягає у регулюванні ЗЕД тільки законами України, заборон і застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів; 5) захисту інтересів ЗЕД, який полягає у тому, що Україна як держава забезпечує однаковий захист інтересів усіх суб'єктів цієї діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на своїй території; 6) еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу у разі ввезення та вивезення товарів. Об'єкти регулювання ЗЕД: - зовнішня торгівля; - міжнародний рух капіталів; - валютні та кредитні відносини; - науково-технічний обмін; - міжнародна міграція робочої сили; - зовнішній борг країни; - навколишнє середовище; - багатства Світового океану, повітряно-космічний простір тощо. В якості суб'єктів ЗЕД віступають: 1. державні органи в рамках їх компетенції; 2. недержавні органи управління ЗЕД (валютні, товарні, фондові біржі, торговельні палати, асоціації, об’єднання тощо); 3. суб’єкти ЗЕД (підприємства, фірми, організації) на основі відповідних координаційних документів; 4. недержавні органи регулювання, що здійснюють міжнародну координаію у сфері зовнішньоекономічних відносин. Недержавні органи: А) СОТ - Світова організація торгівлі - об'єднує більше 140 країн і має за мету створення цивілізованого міжнародно-правового режиму торгівлі; Б) Митний союз (Об'єднання пострадянських республік). У жовтні 2000 р. Росія, Білоруси, Казахстан, Киргизія і Таджикистан проголосили, що метою цього союзу є створення режиму вільної торгівлі, єдиного тарифу, спільної платіжної системи, спільного енергоринку. В) ГУУАМ - неформальне об'єднання Грузії, Узбекистану, України, Азербайджану та Молдови, створене для активізації торгівлі по лінії Центральна Азія - Європа (зокрема, для транспортування енергоносіїв з Каспію через Кавказ і Чорне море на південь Європи). Недоліки зовнішньоекономічного становища України (гальма інтеграції): = певна відірваність від головних напрямів сучасного науково-технічного та економічного розвитку; = слабке та нераціональне залучення країни до міжнародного поділу праці; = висока ресурсомісткість виробництва за недостатності паливно-енергетичних ресурсів (велика енергозалежність від інших країн); = нераціональна структура експорту та імпорту; = не адаптоване до європейського та світового вітчизняне законодавство; = залежність від міжнародних фінансових організацій (значний зовнішній борг країни); = наявність бюрократичних перешкод, корумпованість державних службовців; = внутрішня політична нестабільність. Сприятливі фактори входження економіки України у світове господарство: - геополітичне становище (міст між Західною Європою та Азією); - досить кваліфікована та дешева робоча сила, здатна до висококваліфікованої та наукомісткої праці; - багаті природні ресурси, сприятливі природно-кліматичні умови; - потенційно великий ринок товарів і послуг; - значний науково-технологічний потенціал країни. ЗЕД в Україні регулюють за допомогою: 1. Законів України і передбачених ними актів митного (тарифного) і немитного регулювання, які видають державні органи України в межах їх компетенції; 2. економічних методів оперативного регулювання (валютно-фінансових, кредитних та інших) у межах законів України; 3. рішень недержавних органів управління, які приймають згідне з їх статутними документами у межах законів України; 4. договорів, укладених суб'єктами ЗЕД які не суперечать законам України.
|
