Проти різних систем захисту суперників

Рис. 3.4. Ефективність 2-о очкових кидків командою «Авантаж-Політехнік» проти різних систем захисту (відсотки)

У кидках з далекої відстані спостерігається невеликий відсоток кидків та влучень, в середньому за гру проти особистого захисту виконувалося 11,5 кидків із них 4,5 були вдалими, а проти зонного захисту виконувалося у середньому за гру 7 кидків з двома влучними. Ці показники також вказують на те, що більше кидків та кращий відсоток влучень був, коли команда грала проти особистого захисту (рис.3.5.).

Рис. 3.4. Ефективність 3-ох очкових кидків командою «Авантаж-Політехнік» проти різних систем захисту (відсотки).

Мета кожної комбінації, використовуваної проти системи особистого захисту, полягає насамперед в розтягуванні захисної розстановки. Це може бути досягнуто, по-перше, за допомогою заслонів, по-друге, рухом без м'яча, і, по-третє, вмілим використанням передач. Гравець, що передає м'яч, повинен завжди бачити захисника, опекающего його партнера, оцінювати можливості виконання надійної передачі і знати особливості приймаючого м'яч партнера. Якщо гравець, якому належить виконати передачу, є хорошим снайпером, який найчастіше в момент отримання м'яча націлений на кидок, не слід виконувати йому передачу, коли немає хороших умов для кидка. Якщо гравець погано ловить м'ячі які летять низько, то краще не передавати йому м'яч з відскоком від підлоги.

Якщо не дотримуватись цих принципів гри, то це приводить до втрати м’яча у грі (табл.3.5).

Таблиця 3.5.