Склад команди «Авантаж Політехнік» м. Харків

Розглядаючи склад команди «Авантаж - Політехнік» можна визначити, що середній зріст команди 192,44±1,97 см, середній вік гравців у команді 22,33±0,77 роки.

На протязі регулярного чемпіонату із 26 ігор має усього 8 поразок. У своєму складі у команді один центровий гравець, дев’ять форвардів і вісім захисників. Це показує, що команда не має в основному складі достатньо центрових гравців і тому команда грала на майданчику таким складом: один високорослий і чотири низькорослих гравця або п'ять невисоких гравців. Команда при першій можливості застосовувала швидкий прорив. У позиційному нападі команда застосовувала такі взаємодії:

система зустрічних пересувань за участю чотирьох гравців,

використання високого гравця в якості рухомого центрового.

Команда використовувала напад в розстановці 1-3-1 з високорослим гравцем у верхній зоні області штрафного кидка і другим по росту гравцем, який переміщувався в сторону кутів майданчика. Ще одним варіантом для цієї команди була розстановка 3-2 з непостійними центровими, тобто гравцями, які швидко висуваються в позицію центрового і покидали її в міру розвитку комбінації.

Організований захист долати важко. Швидкі надійні кидки після входження в зону противника збільшують шанси команди при добиванні, оскільки захист рухається і не може зайняти хорошої позиції для блокування, або позиції для підбору м'яча на щиті. Команда, застосовувала гострі атаки, Основне завдання команди було забити м'яч найпростішим способом, агресивно атакувати і кожен раз тиском порушувати рівновагу супротивника. Така атака виключала непотрібне володіння м'ячем і зайві переміщення. Вона розвивала індивідуальну та командну агресивність, дозволяла проводити часту заміну гравців, тримала їх у готовності і дезорганізувала захист. Усі гравці мали можливість вражати кошик, якщо вони активні, тому швидка атака приносила задоволення команді і глядачам. Для досягнення кращих результатів команда застосовувала швидкий прорив і агресивні атаки в поєднанні з позиційним розігруванням м'яча. Гравці у нападу прагнули до виконання кидків у стрибку з близької дистанції більшою мірою, ніж до проходів до самої кошику. По-перше, у розпорядженні захисту було більше високих гравців ближче до кошику, що дозволяло їм блокувати кидки низькорослих гравців, проникаючих занадто глибоко. По-друге, кидок в стрибку є максимально ефективним, оскільки гравці зараз більш результативні, ніж у минулому. По-третє, відповідно до правил гри гравець, що проходить до кошика з м'ячем, відповідальний за всяке зіткнення, якщо захисник перепиняє йому шлях.