ЗУПИНКА КРОВОТЕЧІОБРОБКА САДЕН І РАН. Мета обробки зупинити кров і захистити рану від проникнення інфекції. Невеликі рани і садна промивають трипроцентним розчином перекису водню. Піну, що утворилася, видаляють марлевим тампоном від периферії до центру. Волосся навколо рани збривають, краї рани змазують йодною настоянкою, а потім накладають пов'язку. Для введення протиправцевої сироватки звертаються в поліклініку.
ПРИТИСНЕННЯ СУДИНИ. Ця міра першої допомоги є незамінною під час поранення кінцівок. Притиснення судини здійснюється чотирма пальцями по ходу артерії. Судини звичайно притискають у таких місцях: скроневу артерію-середу мочки вуха; сонну артерію - до хребта коло середини внутрішнього краю грудино-ключично-сердцевинного м'яза; підключичну артерію - до першого ребра; плечову артерію - до плечової кістки; стегнову артерію - до лобкової кісти; задню великоберцеву артерію - за внутрішньою щиколоткою. Кровотечу з підколінної, ліктьової і пахвової областей зупиняють способом максимального згинання кінцівок. Рану, звичайно, закривають шматком бинта або матерії.
НАКЛАДАННЯ ЗДАВЛЮВАНОЇ ПОВ'ЯЗКИ. Рану покривають стерильною серветкою або випрасуваною тканиною. Поверх неї кладуть вату або валик із бинта і туго прибинтовують. Припинення кровотечі свідчить про правильне накладання пов'язки.
НАКЛАДАННЯ ДЖГУТА. Мета цієї процедури - здавити просвіт пораненої судини. Найчастіше вона використовується для зупинки кровотечі на кінцівках. Джгут можна швидко зробити з ременя, хустки, рушника. Кінці названих предметів вільно зв'язують ВИЩЄ рани, підкладають невеликий валик із тканини, а в петлю, що утворилася, вставляють паличку або ручку і з її допомогою закручують джгут до повної зупинки кровотечі, після цього паличку прибинтовують до кінцівки. Джгут різко здавлює тканини і тому викликає неприємне відчуття і занепокоєння в хворих, тому через кожні 20-30 хвилин варто розслаблювати його, щоб частково відновити місцевий кровообіг. Перед ослабленням джгута артерію притискають пальцями вище місця поранення. Під джгут обов'язково кладуть записку, вказавши в ній точний час його накладення, тому що тримати його можна не більш двох годин, у противному випадку можливе відмирання тканин.
НАКЛАДАННЯ БИНТОВИХ ПОВ'ЯЗОК. Основна мета пов'язок - захистити поранену поверхню від забруднення й інфекції, зупинити кровотечу, обмежити рухливість травмованих частин тіла і тим самим послабити болючі відчуття. Вибір виду пов'язки залежить від стану постраждалого, характеру і розміру рани, її локалізації, а також наявного підручного матеріалу. При бинтуванні дотримуватись ряду правил: - частина тіла, що бинтується повинна бути нерухома і знаходитись в середньому фізіологічному положенні (пальці фіксують у положенні легкого згинання, ліктьовий суглоб бинтують під прямим кутом, плече — при невеликому відведенні від тулуба, тазостегновий і колінний суглоби - у ледве зігнутому положенні, стопу фіксують під прямим кутом до гомілки); - бинтування ведуть ліворуч, праворуч, знизу, нагору; " - кожен тур бинта повинен закриватися наступним ходом, пов'язка закріплюється тим же бинтом, кінець якого розривають по довжині й обидва кінці зв'язують на здоровій стороні. ВИВИХИ ВИВИХ ВЕЛИКОГО ПАЛЬЦЯ КИСТІ. Руки підвішують на косинці. Теплі ванночки і зігрівальні компреси не застосовують. Направляють у травматологічний пункт або відділення для вправляння вивиху. ВИВИХ У ПЛЕЧОВОМУ СУГЛОБІ. Руку підвішують на косинці або прибинтовують до тулуба. На місці ніяких вправлянь не роблять. Напрямок - у травматологічне відділення. ВИВИХ У ТАЗОСТЕГНОВОМУ СУГЛОБІ. Накладають шину від пахвової западини до п'яткової кістки, або прибинтовують постраждалу кінцівку до здорової ноги. Для зменшення болю дають одну таблетку анальгіну. Транспортування на носилках у положенні лежачи. Госпіталізація в травматологічне відділення.
|
