Заключні проектні дослідження на основі техніко-економічного, фінансового та загальноекономічного аналізу.

 

На сьогодні існують види проектного аналізу, зображені на (рис. 2.3):

 

 

 

Рис. 2.3. Види проектного аналізу

В межах технічного аналізу проектів необхідно вивчити такі моменти:

- техніко-технологічні альтернативи;

- варіанти місця розташування;

- розмір (масштаб, обсяг) проекту;

- терміни реалізації проекту в цілому і його фаз;

- доступність і достатність джерел сировини, трудових та інших ресурсів;

- ємність ринку для реалізації продукції;

- витрати по проекту з врахуванням непередбачуваних факторів;

- графік робіт по проекту.

Завдання комерційного аналізу полягає в оцінці проекту с точки зору кінцевих споживачів продукції. В загальному задачі, які при цьому вирішуються групуються наступним чином:

1) маркетинг;

2) джерела і умови отримання ресурсів;

3) умови виробництва і збуту.

В результаті комерційного аналізу необхідно надати відповідь на такі питання:

1. Де буде продаватися продукція?

2. Чи має ринок достатню ємність, щоб реалізувати всю продукцію без впливу на ціну?

3. Якщо ймовірний вплив на ціну, то наскільки значний?

4. Чи залишиться проект життєздатним з фінансової точки зору при новій ціні?

5. Яку частку загальної ємності ринку може забезпечити проект?

6. Продукція, яка буде випускатися в результаті реалізації проекту планується для споживання в межах країни чи на експорт?

7. Які фінансові заходи потрібні для просування продукції і які резерви необхідно запланувати в проекті?

8. Чи можуть існуючі методи постачання гарантувати їх своєчасність і безперебійність?

9. Чи планується проведення конкурсних торгів для встановлення справедливих цін?

10. Хто буде розробляти специфікації на необхідні закуплів?

Екологічний аналіз займає особливе місце в проектному аналізі, так як вплив життєдіяльності людини на зовнішнє середовище не достатньо вивчене і недосконале з екологічної точки зору, а неекологічні рішення призводять до незворотніх змін у зовнішньому середовищі.

Завдання екологічного аналізу проектів є виявлення потенційної шкоди зовнішньому середовищу, яка бде здійснювати під час реалізації проекту та в процесі експлуатації, а також визначення заходів, спрямованих на ліквідацію чи пом’якшення шкоди проекту.

Метою організаційного аналізу є оцінка організаційної, правової, політичної та адміністративної ситуації, в межах якої проект повинен реалізуватися, а також розробка необхідних рекомендацій щодо менеджменту; організаційної структури; планування, комплектування і навчання персоналу; фінансової діяльності; політики.

Основними напрямами організаційного аналізу є:

визначення завдань учасників проекту відповідно до чинного законодавства;

оцінка сильних і слабких сторін учасників проекту с точки зору матеріально-технічної бази, кваліфікації, структур, фінансового положення;

оцінка можливостей впливу законів, політики і інструкцій на проект, особливо в частині захисту зовнішнього середовища, заробітної плати, цін, державної підтримки, зовнішньоекономічних зв’язків;

розробка заходів щодо усунення недоліків, виявлених в процесі аналізу, а також зниження негативного впливу оточення проекту.

Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів проекту для його користувачів. Результати соціального аналізу повинні забезпечити побудови стратегії взаємодії між проектом і його користувачам, підтримку населення, що сприятиме досягненню цілей проекту.

Соціальний аналіз зосереджує увагу на чотирьох галузях:

1) соціокультурні и демографічні характеристики населення;

2) організація населення в районі дії проекту, включаючи структуру сім’ї, наявність трудових ресурсів, доступ до контролю за ресурсами;

3) прийнятність проекту для місцевої культури;

4) стратегія забезпечення необхідних зобов’язань від груп населення і організацій, що користуються результатами проекту.

Ефективність проекту − це категорія яка відображає відповідність проекту цілям та інтересам його учасників. У зв’язку з цим необхідно оцінювати як ефективність проекту в цілому, так і ефективність для кожного із його учасників.

Ефективність проекту в цілому оцінюється з метою визначення потенційної привабливості проекту для можливих учасників з метою пошуку джерел фінансування. Вона включає соціально-економічну ефективність проекту і комерційну ефективність проекту.

Ефективність участі в проекту визначається з метою перевірки реалізованості проекту і зацікавленості в ньому всіх його учасників і включає:

ефективність участі підприємства в проекті;

ефективність інвестування в проект;

ефективність участі в проекті структур більш високого рівня, в тому числі регіональну, народногосподарську, а також галузеву і бюджету ефективнсті.

Оцінка ефективності проекту проводиться в три етапи (рис. 10.1).

1. Експертна оцінка суспільної значущості проекту. Суспільно значущими проектами вважаються великі, національні і глобальні проекти.

2. Розраховуються показники ефективності проект в цілому. Метою цього етапу є інтегральна оцінка проектних рішень і створення умов для пошуку інвестора. Для локальних проектів оцінюється лише їх комерційна ефективність, а для суспільно значущих ще оцінюється і соціально-економічна ефективність.

3. Уточнюється склад учасників і визначається фінансова реалізовуваність і ефективність участі в проекті кожного учасника.

Розрізняють три основні методи визначення ефективності проектів на початкових етапах проведення технічного аналізу, які не враховують фактор часу або враховують його неповністю:

порівняння витрат;

порівняння прибутку;

порівняння рентабельності.

До найпростіших показників ефективності проектів, які застосовується при проведенні технічного аналізу відносять:

капіталовіддачу як результат ділення річних продаж на капітальні витрати;

оборотність товарних запасів як результат ділення річних продаж на середньорічний обсяг товарних запасів;

трудовіддачу як результат ділення річних продаж на середньорічну кількість зайнятих робітників і службовців.

Однак ці показники належать до числа показників моментного статичного ряду і не враховують динамічних процесів у їх взаємозв'язку.

Для оцінки ефективності проектів доцільніше використовувати показники, які дають змогу розрахувати значення критеріїв ефективності проектів, беручи до уваги комплексну оцінку вигід і витрат, зміну вартості грошей у часі та інші чинники. Правильне визначення обсягу початкових витрат на проект є запорукою якості розрахунків окупності проекту.

Коефіцієнт дисконтування розраховують за формулою (2.1):

k = (2.1),

де k – коефіцієнт дисконтування;

і – ставка дисконтування;

t – тривалість (строк життя проекту).

При аналізі ефективності проекту використовують такі показники:

1. Сума інвестицій — це вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватись.

2. Грошовий потік — дисконтований або недисконтований дохід від здійснення проекту, який включає чистий прибуток та амортизаційні відрахування, які надходять у складі виручки від реалізації продукції.

3.Чиста теперішня вартість проекту (чистий приведений прибуток) — Net Present Value (NPV). Це найвідоміший і найуживаніший критерій. У літературі зустрічаються й інші його назви: чиста приведена вартість, чиста приведена цінність, чистий приведений дохід, дисконтовані чисті вигоди. Чиста теперішня вартість проекту — це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прийнятної ставки дохідності і сумою інвестицій. Для розрахунку NPV проекту необхідно визначити ставку дисконту, використати її для дисконтування потоків витрат та вигід і підсумувати дисконтовані вигоди й витрати. При проведенні фінансового аналізу ставка дисконту, звичайно, є ціною капіталу для підприємства.

Якщо NPV позитивна, то проект можна рекомендувати для фінансування. Якщо NPV дорівнює нулю, то надходжень від проекту вистачить лише для відновлення вкладеного капіталу. Якщо NPV менша нуля — проект не приймається.

Розрахунок NPV робиться за такими формулами (2.2) або (2.2):

NPV = (2.2)

або

NPV = (2.2)

де

B, — вигоди (грошові надходження) проекту в рік t;

Ct — витрати на проект у рік t;

і — ставка дисконту;

t — тривалість (строк життя) проекту;

n – кількість періодів розрахунку.

Основна перевага NPV полягає в тому, що всі розрахунки провадяться на основі грошових потоків, а не чистих доходів. Окрім того, ефективність головного проекту можна оцінити шляхом підсумовування NPV його окремих підпроектів. Це дуже важлива властивість, яка дає змогу використовувати NPV як основний критерій при аналізі проекту.

Основним недоліком NPV є те, що її розрахунок вимагає детального прогнозу грошових потоків на термін життя проекту. Часто робиться припущення про постійність ставки дисконту.

4. Термін окупності інвестицій — час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. У господарській практиці його можуть визначати без урахування необхідності грошових потоків у часі або з урахуванням такої необхідності. Термін окупності проекту — Payback Period (PP) використовується переважно в промисловості. Це один із найбільш часто вживаних показників оцінки ефективності капітальних вкладень. При цьому порівнюють наведені витрати по різних варіантах проекту і вибирають той, який при найменших витратах забезпечує найкращі результати.

5. Коефіцієнт вигід/витрат (вигодності інвестицій) — Benefit/Cost Ratio (BCR). BCR є відношенням дисконтованих вигід до дисконтованих витрат. Основна формула розрахунку має такий вигляд (2.4):

(2.4)

де BCR - коефіцієнт вигід/витрат;

Bd – сума дисконтова них надходжень за проектом;

Cd – сума дисконтова них витрат за проектом.

Критерій відбору проектів полягає в тому, щоб вибрати всі незалежні проекти з коефіцієнтами рентабельності, більшими або рівними одиниці.

7. Індекс прибутковості (рентабельності)— Profitability Index (PI) є відношенням суми приведених ефектів (різниця вигід і поточних витрат) до величини інвестицій (2.5):

(2.5)

де PI – рентабельність інвестицій;

Рd – сума дисконтованого прибутку (різниця між надходженнями та витратами) за проектом;

Cd – сума дисконтованих витрат (інвестицій) за проектом.

Література: [1] − [6], [9] − [1].