Розрахунок теплового обладнання сушильної камери
В сучасних сушильних камерах, в якості теплового (теплообмінного) обладнання, використовуються пластинчаті біметалеві водяні (парові) калорифери. Основа калорифера – оребрена біметалева труба. Матеріал оребрення – алюміній або сплави на його основі, внутрішня (несуча) частина – труба з котлової або нержавіючої сталі (рідше з алюмінію). Допускається в сушильних камерах використання калориферів з чавунних ребристих труб та пластинчатих сталевих калориферів, що виробляються для систем опалення і вентиляції, як водяних так і парових Методика розрахунку калорифера передбачає наступні кроки: - визначення необхідної теплової потужності сушильної камери; - попереднє розміщення вибраного типу калорифера на схемі камери в першому наближенні задаються довжиною і шириною калорифера, кількістю і рядністю труб); - розрахунок необхідної поверхні нагріву калориферів; - визначення кількості калориферів. Кількість теплової енергії на одиницю часу або необхідна теплова потужність калорифера сушильної камери визначається за формулою:
Qк=(61,92+1,29+1,29+0,627+1,56+0,309+0,252)∙1,15=77,33 кВт де: С1 – коефіцієнт не врахованих витрат теплової енергії, С1=1,15...1,3. Поверхню нагрівання калорифера визначають за формулою
Fk=73,33*1,2/47,65(90-57) =59,00 м2 де: С2 – коефіцієнт, який враховує корозію і забруднення калорифера, С2=1,2;
k – коефіцієнт теплопередачі калорифера, який залежить від конструкції калорифера, швидкості циркуляції теплоносія по трубах калорифера, швидкості і густини повітря, яке циркулює через калорифер.
Коефіцієнт теплопередачі k для пластинчатих біметалевих водяних калориферів визначається за формулою:
k=25,48∙(5,14∙0,99) 0,485∙0,30,13= 47,65 Вт/(м2°С) де: wт - швидкість руху теплоносія в трубах калорифера, wт=0,2...1,0 м/с; wк - швидкість руху сушильного агента через калорифер, м/с; ρ - густина сушильного агента, кг/м3, приймається рівна ρ2.
Швидкість руху сушильного агента через калорифер визначається за формулою: wк=20,304/3,952=5,14 м/с де: Fж.пер.к – живий перетин калорифера (площа перетину калорифера перпендикулярна напряму руху сушильного агента і вільна для його проходження), м. Після попереднього вибору і розміщення калориферів на схемі камери площа живого перетину визначається за формулою: Fжив.пер.к= 2*1,2-2((2-2*0,11)*19(0,026+(2*0,0003*0,015)/0,0025)=3,952 м2
де: L, B – довжина і ширина каналу в якому попередньо розміщені біметалеві калорифери, м; nп.к. – кількість попередньо розміщених в каналі калориферів, шт.; Ɩк – довжина калорифера, м; sкол.х – ширина вхідного і вихідного колектора калорифера,м. (додаток20); nтр. – кількість біметалевих оребрених труб в одному ряді калорифера, шт dзов. – зовнішній діаметр несучої (внутрішньої) труби біметалевої оребреної труби калорифера, м; δр, hр, tр – відповідно товщина, висота і крок ребер біметалевої труби,м; Коефіцієнт теплопередачі біметалевих водяних калориферів можна визначати за номограмою Необхідна кількість калориферів визначається за формулою
n=132,07/108,22=1,22шт де: fк – площа поверхні нагрівання одного калорифера Приймаємо 2 калорифери, розміром 2,0*1,2*0,12 м Площа поверхні нагрівання біметалевих водяних калориферів сушильних камер визначається за формулою: fk =(2-2*0,11)*1,6*19*2=108,22 м2 де: f1п.м. – площа поверхні нагрівання одного погонного метра біметалевої труби калорифера, для спрощених розрахунків приймається 1,6 м2; mряд. – рядність калорифера (кількість рядів труб), шт. Для встановлення в сушильній камері приймається кількість калориферів з врахуванням конструкції камери.
|