Особливості географічного положення Казахстану

Казахстан (офіційна назва Республіка Казахстан) розташований на стику двох континентів - Європи і Азії, між 45 і 87 градусами східної довготи, 40 і 55 градусами північної широти. Географічний центр європейсько-азіатського субконтиненту знаходиться саме в Казахстані (на пересіченні 78 меридіана з 50 паралеллю) - у епіцентрі колишнього Семипалатинського атомного полігону. Казахстан займає площу, рівну 2724,9 тис. кв. км. (1048,3 тис. кв. миль) і розкинувся на схід від Каспійського моря і приволзьких рівнин до гірського Алтаю від предгір’їв Тянь-шаня на півдні і південному сході до Західно-сибірської низовини на півночі. Протяжність його території із заходу на схід перевищує 3000 км. (1150 миль), з півдня на північ - 1700 км. (650 миль). Казахстан за займаною площею знаходиться на дев'ятому місці в світі, тобто входить в першу десятку найбільших по території держав світу - після Росії, Канади, Китаю, США, Бразилії, Австралії, Індії і Аргентини. На просторах Казахстану одночасно вмістилися б такі сім найбільших держав Європи, як Франція, Іспанія, Швеція, Німеччина, Фінляндія, Італія і Великобританія, або такі держави Азії, як Пакистан, Туреччина, Ірак, Японія і В'єтнам разом узяті. Лише це може свідчити про величезні потенційні можливості даного регіону земної кулі [1,c.345].

На сході, півночі і північному заході Казахстан межує з Росією (протяжність кордону 6477 км.), на півдні - з державами Центральної Азії - Узбекистаном (2300 км.), Киргизстаном (980 км.) і Туркменістаном (380 км.), а на південному сході - з Китаєм (1460 км.). Загальна протяжність кордонів Казахстану складає майже 12,2 тис. км., у тому числі 600 км. по Каспійському морю (на заході).

Адміністративний поділ - Казахстан складається з наступних адміністративних одиниць: 14 областей (регіонів), 84 міста, 159 районів, 241 селище міського типу, 2049 аулів (селищ)[4,c.525].

У Казахстані проживає 17,37 млн. осіб. Національний склад: казахи (42%), росіяни (37%), українці (5,2%), німці (4,7%), білоруси, татари, узбеки, уйгури та ін. Середня густота населення — 6 осіб на 1 км². По території країни населення розміщено нерівномірно: найвища густота — в районах інтенсивного поливного землеробства, найнижча — в районах пасовищного тваринництва. Майже 60% населення проживає у містах. Найбільші міста: Алмати, Чимкент, Караганда, Семипалатинськ, Павлодар. Релігія — іслам, православ'я. Столиця - з 10 грудня 1997 року офіційною столицею Республіки Казахстан є місто Астана.

Державна мова - офіційною державною мовою є казахська (тюркська мова, споріднена з узбецькою, киргизькою, туркменською і турецькою).

Релігія - переважає іслам течії Суфізм. Також представлені російська православна та єврейська релігії.

Національне свято - 16 грудня - День незалежності.

Державний прапор Республіки Казахстан – являє собою синьо-блакитне прямокутне полотнище, у центрі якого зображене променисте сонце, а під ним орел, що парить у небі. Колір прапора означає ясне небо і спокій. На лівій стороні прапора - пряма смуга з національних орнаментів золотистого кольору[2,c.556-557].

Членство у міжнародних організаціях - Організація Об'єднаних Націй, Міжнародний Валютний Фонд, Всесвітня Організація Охорони Здоров'я, Європейське Економічне Співтовариство, Міжнародний і Європейський Банки Реконструкції і Розвитку, Міжнародне Агентство з Атомної Енергії, Міжнародна Федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО тощо[3,c.190].

Понад 3/4 території Казахстану займають рівнини з висотами від 100 до 300 м над рівнем моря. На крайньому південному сході і сході простягаються хребти Тянь-Шаню, Джунгарського Алатау й Алтаю з висотами від 3000 до 6995 м (пік Хан-Тенгрі). На крайньому заході розташована Прикаспійська низовина, що частково лежить нижче рівня Світового океану (рівень Каспійського моря - 27 м). У центрі країни великі території займає зруйнована гірська система Казахстанського дрібносопковику. У межах рівнин поширені піщані і глинисті пустелі (Кизилкум, Муюнкум, Бетпак-Дала), напівпустелі і сухі степи. Для молодих гір південного сходу характерні сильна розчленованість і вертикальна поясність. На півночі республіки переважають степи і лісостепи. 23% території країни (північна частина) придатні для землеробства, 70% - для відгінного тваринництва.

Близько 80% території республіки належить до безстічних областей і басейнів внутрішнього стоку.

Казахстан багатий на природні ресурси: родючі ґрунти північної частини країни, гідроенергетичні ресурси гірських річок, великі запаси підземних вод, мінеральні джерела. Мінерально-сировинні ресурси представлені запасами залізних, мідних, поліметалевих руд, нікелю та хромітів. Значні в країні і паливні ресурси — вугілля, нафта, природний газ. Кам'яновугільні басейни знаходяться в районі Караганди та Екібастуза, родовища нафти — на Прикаспійській низовині й півострові Мангишлак. У країні є також поклади калійної та кухонної солей, будівельних матеріалів, фосфоритів[5,c.295-296].