Дошка 15б

(закінчення дошки 15а) … о годіє, киа сє бущіє до зходжіна Суніє. І отудє ідь до Суніє, до Нієпра-ріка, і ясьмо тамо.

Киє оутврждє нь грд, якє обитєвацє слвнє рді інє. І тамо сєн осєлєщєсє і огніщє твряє Дубу і Снъпоу, якєвь єсє Сврг – Пращоурь нашє. І сє крать налієзє на нє врг новь, осзєсчє, іжь крвє слвнєх піяйщь. І сє ратє сва устрмі Киє на нє. І зряіщі вє Сврзє воє тиа, Пєруньштє воє, іждє сє вєрьгоша на нє і потрщіає силу ієє, і до ньгє рстрщє. Покажєтє задє оньа.

І сє плємєно онєзьва налієзє іно на нє. І сієчіа бя влка, о пхіждєно бя до послієдь. І нашіє ратє, зряйє то, рієкста: "І Бзє нашіє ждєноуть врзє нашіє".

Сє бь тє Вишєнь грядєть на облцієх до ни і рчєть: "Дітє, гріадєтєсє градь вашь і крієпієстє іє, абіє бєндітє отцієни овієсна іньа врзє, і борба вашє бєндіє зура і кріпка. І то Сварг мєнє посшлєть до ви, сє ботьє іматіє сили нєбєсніа ошуіє і одієсни вашіа, – і такождє рцієх, – о ви нє бржєшєтє о Бзієх і такьво єстє самє прєд врзєма".

***

(закінчення дошки 15а) … годами, які се були до зходження Суні. І звідти ідуть до Суні, до Ніпра-ріки, і є ми там.

Кий утвердив наш град, який обітували [*обжили] славні роди інші. І там оселилися і огнище творили Дубу і Снопу, який єсь Сварог – Пращур наш. І се крать [*ще раз] наліз на нас ворог новий, жорстокий, іже кров славних пив. І се раті свої устримив Кий на них. І зріли во Сварзі воїв тих, Перунових воїв, іже вергли на них і потрощили силу їх, і до ноги розтрощили. Показали зади вони.

І се племено онезьва налізло інше на нас. І січа була велика, і знищено було до посліднього. І наші раті, зріючи то, рекли: "І Боги наші женуть ворогів наших".

Се бо Вишень гряде на облаках до нас і рече: "Діти, городіть град ваш і кріпіть його, або будете оточені повесні іними ворогами, і боротьба ваша буде сурова і кріпка. І то Сварог мене послав до вас, се будете мати сили небесні ошую [*зліва] й одесную [*справа] вас, – і також рік, – що ви не бережетеся про Богів, і так єсть самі перед ворогами".