Практичного заняття
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
з теми: „ ДЕСМУРГІЯ ”
Навчальний предмет: „ Хірургія” Спеціальність: 5110101 „Лікувальна справа” Курс: 2 Кількість навчальних годин: 8
м. Макіївка Автор: Рудниченко Г.О.
Рецензент: Альохін В.А. Обговорена і затверджена на методичному засіданні хірургічної циклової комісії
Ця методична розробка виконана на основі навчальної програми для спеціальності 5.110101 “Лікувальна справа”, затвердженої начальником Управління Освіти й Науки МОЗ України Київ 2007р. Всього практичних занять: 2 1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ Десмургія, як розділ загальної хірургії, вивчає пов’язки, призначені для різної мети, головним чином, для закріплення та утримання перев’язувального матеріалу на рані чи пошкодженій ділянці на необхідний термін. Знання правил накладання пов’язок необхідно для медичного працівника любого фаху та рівня для адекватного надання першої невідкладної допомоги потерпілим.
2. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ
Студент повинен ознайомитись з: (a=1) 1. Поняттям про пов’язку та перев’язку 2. Видами пов’язок. 3. Транспортною та лікувальною іммобілізацією. засвоїти: (a=2) 4. М’які пов’язки, їх види. 5. Правила бинтування. 6. Основні типи бинтових пов’язок. 7. Тверді пов’язки: різновиди, оснащення для їхнього накладання. 8. Види хірургічних операцій.
оволодіти: (a=3) 9. Транспортною іммобілізацією підручними та табельними засобами. 10. Накладанням м’яких пов’язок. 11. Визначенням якості гіпсу та приготуванням гіпсових бинтів й лонгет. 12. Зняттям гіпсових пов’язок 13. Зняттям бинтових пов’язок. 14. Підготовкою й використанням шини Белера.
3. ВИХОВНІ ЦІЛІ 1. Формувати у студентів почуття гордості до своєї майбутньої професії. 2. Виховувати у студентів почуття відповідальності до функціональних обов’язків, які вони повинні виконувати. 3. Сприяти розвитку почуття поваги до хворої людини, терпіння, співчуття. 4. Примушувати постійно замислюватися про дотримання етичних та деонтологічних норм в професійному спілкуванні з хворою людиною. 5. Вимагати підвищення інтелектуального та професійного рівня студентів під час вивчення предмету „Хірургія”.
4. МІЖДИСЦІПЛИНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ
5. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ
Поняття про пов’язку та перев’язку
Десмургія (грец. «desmos» - зв'язок, пов'язка, «ergon» - справа) - вчення про пов'язки, їх правильне застосування і накладання при різних пошкодженнях і захворюваннях. Цель наложения повязок — удерживать перевязочный материал по поверхности тела (укрепляющие повязки), если нужно с давлением на подлежащие ткани (давящие повязки); иммобилизировать какую-нибудь часть тела (неподвижные повязки) или создавать возможность тяги за конечность, голову и т. д. (вытягивающие повязки). Історія десмургії Первые сведения о применении повязок относятся к глубокой древности. Перші відомості про застосування пов'язок відносяться до глибокої давнини. Во времена Гиппократа (5—4 вв. до н. э.) для удержания перевязочного материала употребляли липкий пластырь, смолы, холст. За часів Гіппократа (5-4 ст. До н. Е.) Для утримання перев'язочні матеріалу вживали липка пластир, смоли, полотно. С именем Гиппократа связана одна из классических бинтовых повязок на голову. З іменем Гіппократа пов'язана одна з класичних бинтових пов'язок на голову. Имеются сведения об использовании в те времена специальных устройств и повязок для вытяжении, применявшихся при лечении переломов и исправлении различных искривлений позвоночника и конечностей. Є відомості про використання в ті часи спеціальних пристроїв і пов'язок для витягнення, застосовувалися при лікуванні переломів та виправлення різних викривлень хребта та кінцівок. А. Цельс (1 в. н.е.) упоминает о бинтовых повязках. А. Цельс (І ст. н.е.) згадує про бинтові пов'язки. К. Гален (2 в. н. э.) применил пращевидную повязку при переломе ключицы. К. Гален (ІІ в. н.е) застосовував пращоподібну пов'язку при переломі ключиці. В произведениях арабских ученых 9—11 вв. У творах арабських вчених 9-11 ст. упоминается о гипсовании при переломах (поврежденную конечность заливали гипсовой кашицей). згадується про гіпсування при переломах (пошкоджену кінцівку заливали гіпсовою кашицею). В средние века применяли повязки с вытяжением [Ги де Шолиак (Guy de Chanliac)]. У середні віки застосовували пов'язки з витяжінням (Гі де Шоліак). У 14 ст. описан метод постоянного вытяжения грузом при вывихах и переломах. описаний метод постійного витягнення вантажем при вивихах і переломах. В 16 в. У 16 ст. французские хирурги применяли для этой цели различные аппараты и протезы. французькі хірурги застосовували для цієї мети різні апарати і протези. В 17 в. У 17 ст. была предложена Шультеса повязка на конечность [по имени немецкого врача Шультеса (J. Schultes)], состоящая из переплетенных полосок ткани. була запропонована шультесна пов'язка на кінцівку (по імені німецького лікаря Шультеса), що складається з переплетених смуг тканини. В 18 в. У 18 в. вошла в употребление липкопластырная повязка. увійшла до вживання ліпкопластирна пов'язка. До применения антисептики в хирургии рану покрывали корпией (расщепленной на отдельные нити полотняной и хлопчатобумажной ветошью), которая удерживалась на ране с помощью бинта, преимущественно матерчатого. До застосування антисептики в хірургії рану закривали корпією (це розсмикане на окремі нитки полотняне чи бавовняне дрантя), яка утримувалася на рані за допомогою бинта, переважно зробленого з матерії. Появление марлевых бинтов упростило наложение повязок. Поява марлевих бинтів спростила накладення пов'язок. К середине 19 в. До середини 19 ст. были созданы почти все существующие бинтовые повязки, и с тех пор этот раздел десмургии развивался мало. були створені майже всі існуючі бинтові пов’язки, і з тих пір цей розділ десмургії розвивався мало. В дальнейшем использование клеевых повязок (коллодий, клеол, повязки с пленкообразующими веществами) и сетчатых повязок (чулочных) создало возможность значительно экономить перевязочный материал. В подальшому, використання клейових пов'язок (коллодій, клеол, пов 'язки з плівкоутворюючими речовинами) і сітчастих пов'язок (панчохових) створило можливість значно заощаджувати перев'язочний матеріал. Все более широкое развитие получило учение о неподвижных повязках и повязках с вытяжением как о методах лечения переломов. Все більш широкий розвиток отримало вчення про нерухомих пов'язку і пов'язки з витяжінням як про методи лікування переломів. От медленно высыхающих крахмальных и клеевых повязок хирурги перешли к быстро отвердевающим гипсовым повязкам, импровизированные шины стали заменять стандартными и аппаратами для вытяжения. Від повільно висихаючих крохмальних і клейових пов'язок хірурги перейшли до гіпсових пов'язок, що швидко тверднуть, імпровізовані шини стали заміняти стандартними шинами і апаратами для витягнення. Большие заслуги в разработке вопросов десмургии принадлежат отечественным хирургам: Н. И. Пирогову, Г. И. Турнеру, А. А. Боброву, Р. Р. Вреден у, И. М. Кеферу, М. II. Великі заслуги в розробці питань десмургіі належать вітчизняним хірургів: М. І. Пирогову, Г. І. Турнеру, А. А. Боброву, Р. Р. Вреден у, І. М. Кеферу, М. I. Ситенко, Н. М. Волковичу, Н. Н. Приорову, В. В. Гориневской. Ситенко, Н. М. Волковічу, Н. Н. Пріорову, В. В. Горіневской. Н. И. Пирогов ввел в практику гипсовую повязку, которую он впервые применил в военно-полевых условиях. М. І. Пирогов ввів у практику корсет, який він вперше застосував у військово-польових умовах. Эта повязка вытеснила крахмальную повязку, предложенную Сетоном (L. Seutin) в 1840 г. Ця пов'язка витіснила крохмальну пов'язку, запропоновану Сетоном в 1840 г.
Терміном "пов'язка"; позначають ту чи іншу заготовку з перев'язочного ма-теріалу з лікарськими речовинами або без них, накладається на рану або на якусь ділянку тіла з лікувальною або профілактичною метою. Процесс наложения повязки называется перевязкой. Процес накладення по-в'язки називається перев'язкою.
Види пов’язок
|
(протокол № від).
