Зміст права інтелектуальної власності
Зміст права інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права та (або) майнові права інтелектуальної власності (ч. 2 ст. 418 ЦК України). У результаті створення об'єктів права інтелектуальної власності (невичерпний перелік яких наводиться у ст. 420 ЦК України) суб'єкт цього права набуває низки суб'єктивних прав як особистого немайнового, так і майнового характеру. Законодавець використав існуючу в теорії цивільного права класифікацію поділу прав інтелектуальної власності на особисті немайнові та майнові. Під особистими немайновими правами розуміють різновид цивільних прав, які виникають з приводу нематеріальних благ, є невід'ємними від особи та не мають економічного змісту. Під майновими правами розуміють суб'єктивні права, які пов'язані з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, а також з тими матеріальними (майновими) вимогами, які виникають між учасниками правовідносин з приводу використання об'єктів права інтелектуальної власності (наприклад, право авторів та винахідників на винагороду). У наведеній класифікації прав, що становлять зміст права інтелектуальної власності (якщо залишити осторонь деяку умовність визначення критеріїв саме такої класифікації прав), простежується суттєве практичне значення. Закон виходить з того, що за загальним правилом особисті немайнові права можуть належати лише безпосередньо творцю об'єкта права інтелектуальної власності. Вони є невідчужуваними від особи творця та, як правило, не можуть передаватися іншим особам. У свою чергу майнові права на об'єкти права інтелектуальної власності можуть переходити до інших осіб у спосіб, передбачений законом. При цьому норма частини другої ст. 418 ЦК України є посилальною: законодавець у розкритті змісту особистих немайнових прав та майнових прав дає посилання на інші статті Цивільного кодексу України та інших законів, які містять норми щодо правової охорони відповідних об'єктів права інтелектуальної власності. Загальний зміст особистих немайнових прав інтелектуальної власності розкривається у ст. 423 ЦК України, а майнових прав інтелектуальної власності – у ст. 424 ЦК України. Зміст зазначених прав щодо конкретних об'єктів права інтелектуальної власності розкривається як у відповідних главах ЦК України, так і у спеціальному законодавстві, а саме: законах України, які регулюють суспільні відносини щодо правової охорони окремих об'єктів права інтелектуальної власності (наприклад, закони України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про авторське право і суміжні права" тощо), міжнародних актах, до яких Україна приєдналася.
|
