Здатність до збереження рівноваги

Рівновага — це здатність людини зберігати стійку позу у статичних та динамічних умовах, за наявності опори або без неї.

Кожному відхиленню тіла від оптимального положення повинно відповідати відновлююче зусилля учня шляхом балансування. При цьому якість виконання вправи тим вища, чим меншою є амплітуда балансування.

Для вдосконалення рівноваги слід ставити учнів в такі умови, при яких є ризик її втрати. Найдоступнішими у фізичному вихованні серед таких умов є зменшення площі опори та збільшення її висоти. Для цього А.А.Тер-Ованесян, І.А.Тер-Ованесян рекомендують виконувати такі завдання:

• рівновага на одній нозі з різноманітними положеннями і рухами руками, тулубом, вільною ногою;

• стійка на руках і голові з різноманітними положеннями і рухами ногами;

• різні повороти, нахили і обертання голови, стоячи на одній і двох ногах, з різноманітними положеннями і рухами руками, тулубом, вільною ногою;

• різноманітні обертання тулуба, стоячи на одній та двох ногах;

• різноманітні рухи, стоячи на обмеженій нерухомій і рухомій опорі (колода, трос тощо);

• виконання завдань на різке припинення рухової дії при збереженні пози за сигналом;

• різка зміна напрямку або характеру рухової дії за сигналом;

• виконання різноманітних рухових дій із заплющеними очима;

• варіювання зовнішніх умов виконання вправ на рівновагу (зміна приладів, місце проведення, умови проведення тощо);

• застосування обтяжень у вправах на рівновагу;

• виконання вправ на рівновагу у стані втоми.