Прояв в’язкісних властивостей гірських порід
В’язкісні (реологічні) властивості гірських порід проявляються на великих глибинах. Особливо відчутно їх прояв у глинистих, галоїдних і сірчанокислих породах. В загальному випадку деформація і швидкість деформування порід залежать від величини напружень і швидкості їх зміни, часу дії напружень, властивостей рідини, що заповнює свердловину, температури тощо. Врахувати усі ці фактори одночасно надзвичайно важко. Тому на основі лабораторних випробувань або промислових спостережень підбирають набілиш відповідну модель реального тіла, котра має математичний опис, і визначають потрібні характеристики порід. Співак і Попов експериментально вивчали повзучість порід приствольної зони свердловини і вплив на повзучість глинистих порід різних факторів. Ними отримано такі результати. Повзучість глинистих гірських порід спостерігається практично при будь-якому нерівномірному напруженому стані. У випадку, коли напруження близькі до межі текучості порід, свердловина буквально “запливає ” на очах. На кривих повзучості (рис. 6) чітко просліджуються лише області неусталеної і усталеної повзучості. Час неусталеної повзучості для умов випробування складав не більше 30 хв. На процес повзучості наряду із статичним протитиском суттєво впливають температура порід і фізико-хімічна дія середовища. Коливання протитиску і температури рідини інтенсифікують процес деформування порід. Підбір неактивних засобів дає змогу істотно зменшити швидкість повзучості.
|
