НЕВЩКЛАДНАДОПОМОГА

Негайно призначають:

1.60-100 мг мерказолілу (перорально через зонд), далі по 30 мг кожні 6 годин.

2. Пропранолол, внутрішньовенно (5—10 мг кожні 2 години) або пе­рорально (40—80 мг кожних 4—6 годин), строфантин (0,05% 0,25-0,5 мл).

3. Натрію йодид або розчин Люголя (1% -10млна500мл 5% розчину глюкози протягом 1 години довенно).

4. Гідрокортизон (75—100 мг) внутрішньовенно струминно, при низькому артеріальному тиску - ДОКСА 5 мг в/м.

5. Контрикалвнутрішньовенно (40 000 ОДв 500 мл 0,9%NaCl).
Через20хв.: >

1. Призначають резерпін (0,25- Імг внутрішньовенно).

2. Продовжують внутрішньовенно краплинне введення розчину Люголя, преднізолону (30-60 мг внутрішньовенно), строфантину (0,5 мл 0,05% розчину), вітамін С (3-5 мл), кокарбоксилаза (50-100 мг).

3. При психомоторному збудженні-аміназин (2,5% 1-2мл).
Через годину з часу виведення хворого з коми:

І. Продовжують внутрішньовенне краплинне введення 5% розчину глюкози, реополіглюкону, ізотонічного розчину натрію хлориду (500 мл/ год у перші 6-8 годин з моменту виведення з коми; потім до 200 мл/г). За добу вводять 2-3 л.

Через кожні 6-8 годин:

1. Повторюють інтраназальне введення мерказолілу (добова доза 60-ІООмг).

2. Гідрокортизон (300-600 мг) внутрішньовенно, преднізолон (100-300 мг) внутрішньовенно.

3. Бета-адреноблокатори(анаприлін 120-300 мг надобу);

4. Серцеві глікозиди, резерпін.

5. Добову дозу мерказолілу зменшують до 30-60 мг в поєднанні з 1% розчином Люголя внутрішньо.

6. Дозу глюкокортикоїців зменшують (преднізолон 100-150 мг надобу).

7. Плазмаферез або гемосорбція з метою екскреції з крові надміру тиреоїдних гормонів.

Гіпотиреоїдна (мікседематозна, гіпотермічна) кома виникає здебільшого у жінок похилого віку (60 років і більше) в холодний період року. Основні причини: травми, інфекції, переохолодження, інтоксикації, (харчові, медикаментозні), операції, серцево-судинна недостатність, кровотечі, гіпоглікемії.

Внаслідок дефіциту тиреоїдних гормонів знижуються обмінні процеси, порушується мозковий кровоплин, розвивається гіпоксія мозку, виникає недостатність серця і зовнішнього дихання, гіпотермія, анемія.

Діагностика. Базується на клінічній картині, в якій виділяють дві фази:

І.Прекому.

2. Власне кому.

Прекома проявляється зниженням артеріального тиску, гіпотермією, брадикардією, сонливістю, апатією, олігурією, зниженням основного обміну, судомами, потьмареною свідомістю.

Кома характеризується втратою свідомості, зниженням сухожильних рефлексів, гіпоглікемією, олігоурією, анурією, гіпонатріємією, гіпохлоремією, гіперазотемією, низьким рівнем тиреоїдних гормонів. На ЕКГ - депресія сегменту S-T, зниження вольтажу, подовження сегменту Р-О(Табл.І).

При гіпотиреозі розрізняють такі синдроми: серцево- судинний; гепато-панкреатичний; псевдоменінгіальний; нирковий; гіпертермічний; кишковий; геморагічний; психоневрологічний; міастенічний; синдром вторинної недостатності надниркових залоз.